22 січня. Пам’ятні дати
22 січня, у день проголошення у 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, щорічно відзначається День Соборності України. Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України. У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу. У тексті Акту Соборності утверджувалось: «Однині на всіх землях України, розділених віками – Галичині, Буковині, Закарпатській Русі і Наддніпрянській Україні – буде одна, велика Україна. Мрії, для яких найкращі сини України жили і вмирали, стали дійсністю. Однині повіки буде одна, самостійна Українська Народна Республіка». Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття. Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини. Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.
Події дня:
510 років тому (1506) Папою Юлієм ІІ з уродженців кантону Урі була сформована швейцарська гвардія Ватикану – одне з найстаріших із нині існуючих військових формувань. За традицією присягу нові гвардійці складають 6 травня - цього дня 1527 року 147 швейцарських гвардійців загинули під стінами Ватикану, захищаючи свого суверена Папу Римського Клемента VІІ від нападу військ імператора Карла V.
98 років тому (1918) Четвертим Універсалом Центральної ради Українську Народну Республіку проголошено самостійною і незалежною державою. Але навіть ця урочиста декларація, одностайно підтримана всіма представленими в Центральній Раді українськими партіями, за умов більшовицького наступу, що розгортався по всьому Лівобережжю, не змогла консолідувати національні сили. В дні, коли більшовицькі війська наближалися до Києва, в самій Центральній Раді відбувся розкол. Частина її членів, переважно від фракції українських лівих есерів, виступила з пропозицією про перевибори цього органу, наголошуючи на тому, що настрої людей принципово змінилися і його склад не відповідає справжнім орієнтаціям суспільства.
Цього дня у 2014 році відкрився сумний рахунок героїв, які загинули під час Революції Гідності, і яких згодом назвуть Небесною сотнею. Протистояння на вулиці Грушевського почалось ще 19 січня, коли традиційне недільне Віче переросло в ходу мітингувальників до Верховної Ради. На той час вхід в урядовий квартал перекривали бійці підрозділу «Беркут». Почалось серйозне протистояння: майданівці перевертали автобуси, які використовувала міліція, кидали пляшки з бензином і бруківку в бійців «Беркуту». Для задимлення вулиці підпалювали шини; перекинуті автобуси почали горіти. У відповідь силовики застосовували сльозогінний газ і травматичну зброю, кидали світлошумові гранати, потім почали прицільно поливати людей з водомета. Бій, який тривав з різною активністю понад три доби, завершився 22 січня, коли «Беркут» пішов у наступ і тимчасово зачистив Європейську площу від демонстрантів. Того ж дня стало відомо і про перших, хто поліг на Майдані. Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини отримав смертельне поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. Обидва хлопці були активістами Майдану і брали участь у протестах фактично від самого початку. За кілька днів від вогнепального поранення легень у лікарні помер 45-річний львів’янин Роман Сеник. Лікарі кілька днів боролися за його життя, але не змогли врятувати. Разом з тим, того ж дня, в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів’янина Юрія Вербицького - активіста Майдану, якого було викрадено невідомими просто з лікарні напередодні. Через декілька днів унаслідок численних травм, отриманих 22 січня, помер ще один учасник Майдану киянин Олександр Бадера. Михайло Жизневський став першим з ким прощалися на Майдані. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.
Ювілеї дня:
455 років від дня народження Френсіса Бекона (1561–1626), англійського філософа і державного діяча. Родоначальник англійського матеріалізму і методології досвідної науки. Вважав розважливим «вправно й уміло тішити народ надіями», бо «вести людей від однієї надії до іншої є однією із найефективніших протиотрут від невдоволення».
Роковини смерті:
115 років з дня смерті королеви Великобританії Вікторії (1819-1901), останньої представниці Ганноверської династії. Її правління (1837-1901) стало одним з найдовших серед англійським монархів і співпало з періодом економічного і промислового розквіту країни.
45 років з дня смерті Івана Івановича Пузанова (1885-1971), українського зоолога і зоогеографа, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки УРСР. З 1922 року професор Кримського і Одеського університетів. Автор понад 200 наукових праць по зоології та зоогеографії, історії формування фаун, зокрема Криму, охороні природи і природних ресурсів.
