9 січня. Пам’ятні дати

92 роки тому народився Сергій Йосипович Параджанов (1924-1990), видатний вітчизняний кінорежисер, народний артист України (1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1991, посмертно). Народився майбутній кінорежисер у Тбілісі у 1924 році. У 1952 закінчив Московський державний Інститут кінематографії (ВДіК), де вчився спочатку в майстерні Ігоря Савченка, згодом у Олександра Довженка. Після навчання його направили на Київську студію художніх фільмів у якості режисера-постановника. Із 1949 до 1960 року Сергій Параджанов працював на кіностудії імені Олександра Довженка. У Києві він створив фільми: «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені». Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського. У 1966 році Параджанов почав роботу над фільмом «Київські фрески», який згодом закрили, а  режисер переїхав до Єревану. У 1968 році в знак протесту проти арештів української інтелігенції, першим підписався під Письмом 139 інтелектуалів. У 1973 році його арештували через сфабриковані обвинувачення, він був засуджений на 5 років колонії суворого режиму. Звільнений на рік раніше, він повернувся до Тбілісі, до батьківського дому. У 1984 році на кіностудії «Грузія-фільм» Параджанов зняв стрічку «Легенда про Сурамську фортецю», згодом – «Ашик-Керіб», за мотивами казки Михайла Лермонтова. У 1989 році на студії «Вірмен фільм» режисер почав знімати автобіографічну стрічку «Сповідь», яку не встиг закінчити через тяжку хворобу. На запрошення уряду Франції він поїхав лікуватися до Парижа. Але хвороба була невиліковна. Останні дні в липні 1990 року режисер провів у Єревані. Похований у Пантеоні столиці Вірменії. Фільми, зняті Сергієм Параджановим нині є класикою світового кіно. Один тільки фільм «Тіні забутих предків» одержав 39 нагород, 28 призів кінофестивалів у двадцять одній країні. У 1991 році в столиці Вірменії відкрито музей великого режисера і художника. У червні 1997 року на території кіностудії імені Олександра Довженка в Києві відкрито пам'ятник Сергію Параджанову.

Події дня:

9 років тому (2007) в Сан-Франциско Стів Джобс представив перший iPhone компанії Apple - мультимедійний пристрій, що суміщав у собі можливості телефону, музичного програвача та планшета, був обладнаний сенсорним екраном і віртуальною клавіатурою. До продажу iPhone 2G надійшов 29 липня, і відразу став сенсацією. Лише за перші 30 годин продаж склав 270 тис. штук. А через 74 дні було оголошено про реалізацію мільйонного апарату.

Ювілеї дня:

155 років від дня народження Степана Федака (1861–1937), українського громадсько-політичного діяча, адвоката, філантропа. Був знаним львівським адвокатом, держсекретарем ЗУНР та УНР, співзасновником українського музичного товариства «Боян», співзасновником страхового товариства «Дністер», Центробанку, Центрального ревізійного товариства українських кооперативів. Одночасно був тестем двох видатних провідників ОУН-УПА – Євгена Коновальця, який був чоловіком його доньки Ольги та Андрія Мельника, одруженого з Софією. У селищі Ворохті Івано-Франківської області відкрито музей Степана Федака.

120 років від дня народження Степана Васильовича Шагайди (1896-1938), українського актора театру і кіно. Народився на Тернопільщині. Служив у церкві св. Юра у Львові, навчався іконопису в Почаївській лаврі. Учень Леся Курбаса, одночасно виступав на сцені театру «Березіль». Кінодебют Шагайди відбувся у 1924 році на Одеській кінофабриці (диякон Гордій у фільмі «Вендета», режисер Лесь Курбас). Згодом за 10 років своєї кінокар’єри  знявся у 26 художніх фільмах Одеської і Київської кіностудій. Співпрацював з Іваном Кавалерідзе, Фавстом Лопатинським, Іваном Пир'євим. Степан Шагайда є автором спогадів про Олександра Довженка «Моя робота в «Аерограді»». Після арешту Курбаса в 1933 залишався в трупі Українського драматичного театру імені Шевченка в Харкові. Самого актора заарештували вночі 19 жовтня 1937 року разом з багатьма українськими кінематографістами - Януарієм Бортником, Фавстом Лопатинським, Миколою Надемським та іншими. Розстріляний на початку 1938 року.

105 років від дня народження Василя Федоровича Мироненка (1911–1964), українського графіка, народного художника УРСР (1963). Випускник, а згодом і викладач Харківського художнього інституту. Автор серії офортів «Українські пейзажі», «Україна», «Київ», «Харків», «По Італії».

80 років від дня народження Віталія Дмитровича Походенка (1936), українського фізикохіміка, академіка НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України (1996), директора Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (з 1982 р.). Автор понад 530 наукових праць в галузі дослідження впливу хімічної будови на спектральні характеристики, кінетику й механізм реакцій вільних радикалів. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993).

75 років від дня народження Джоан Баез (1941), відомої американської співачки, громадської діячки.

Роковини смерті:

15 років з дня смерті Георгія (Юрія) Степановича Писаренка (1910-2001), українського вченого в галузі механіки та міцності матеріалів. Один із засновників і перший директор Інституту проблем міцності АН УРСР (1966-1988; нині Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка Національної академії наук України). Академік НАН України, заслужений діяч науки УРСР (з 1973), доктор технічних наук, професор. Засновник наукової школи з механічних коливань, міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах експлуатації. Автор понад 800 наукових публікацій, серед яких 50 монографій, підручники та довідники.