2 грудня. Пам’ятні дати

Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року. Метою цього Дня є викорінення таких сучасних форм рабства, як торгівля людьми, сексуальна експлуатація, найгірші форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передання у спадщину вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах. За даними Міжнародної організації праці, сьогодні у світі нараховується приблизно 21 мільйон жертв примусової праці. Сучасні форми рабства в приватному секторі світової економіки приносять нелегальний прибуток у розмірі 150 мільярдів доларів на рік. МОП ухвалила новий юридично обов’язковий Протокол щодо примусової праці, який набере чинності в листопаді 2016 року. Це є важливим кроком на шляху до викорінення сучасних форм рабства. МОП закликає 50 держав світу ратифікувати Протокол про примусову працю до 2018 року. За оцінками експертів, щорічно майже 2 млн. людей стають «живим товаром». Незважаючи на прийняття Закону про «Протидію торгівлі людьми» у вересні 2011 року, Україна залишається однією з основних країн походження жертв нелегального продажу людей. Понад 100 тисяч наших співвітчизників потрапили у рабство за період незалежності України і ця цифра продовжує зростати з кожним роком, особливо, зважаючи на воєнні дії на Сході нашої країни. Донедавна Україна була, передусім, постачальницею жінок на світові ринки інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Російську Федерацію, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни. Варто зауважити, що лідером серед країн призначення – тобто тих, куди зрештою й потрапляють жертви торгівлі людьми з України є зовсім не Туреччина, а Росія. Як свідчить статистика, українці перебувають у полоні стереотипів, гадаючи, що найбільший ризик потрапити у рабство у них є в Туреччині та в Балканських країнах. Насправді ж такий ризик набагато більший у країнах «безпечного» Євросоюзу та в Росії, яка на сьогодні займає 5 місце у світовому рейтингу рабства. Останнім часом зріс відсоток викрадення людей задля трудової експлуатації, а також розширилась «група ризику» потенційних жертв: якщо раніше її складали молоді жінки віком від 15 до 24 років, то зараз – це жінки і чоловіки (32% потерпілих ) будь-якого віку. Ряд експертів одностайно висловлюються про те, що торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі; у цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати; одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, зокрема й на торгівлю наркотиками та зброєю.

Національне свято держави Об’єднаних Арабських Еміратів – День проголошення держави ОАЕ (1971).

Події дня:

210 років тому (1805) під Аустерліцем, у 120 км на північ від Відня (нині Славков-у-Брна, Чехія), відбувся вирішальний бій об’єднаної армії Російської і Австрійської імперій з армією імператора Наполеона Бонапарта, яка завдала нищівної поразки супротивникам, змусивши Австрію вийти з Третьої антифранцузької коаліції. Завдяки тому, що у цій битві брали участь імператори трьох держав, вона відома також як «Битва трьох імператорів». Це була перша поразка російської армії у генеральній битві війни за останні сто років, що справило неабияке враження на суспільну думку росіян, які вважали свою армію непереможною. Натомість для Франції перемога під Аустерліцом стала тріумфальною.

24 роки тому (1991) на другий день після Всеукраїнського референдуму незалежність нашої країни визнали Польща і Канада.

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Миколи Дмитровича Папалексі (1880-1947), вітчизняного радіофізика, академіка АН СРСР. Після закінчення Страсбурзького університету був викладачем Одеського політехнічного інституту (і одним із його засновників). Автор праць в галузі радіофізики і теорії нелінійних коливань. Розробляв питання про направленість радіотелеграфування, радіозв’язку з підводними човнами, телекерування. Під керівництвом ученого було розроблено перші зразки радіоламп.

130 років від дня народження Джорджа Річардса Майнота (1885-1950), американського патофізіолога і терапевта-гематолога, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини (1934; спільно з У. Мерфі і Дж.Х. Уїплом). Розробив метод так званої печінкової терапії злоякісного малокрів’я, що дало поштовх до вивчення механізму розвитку цього захворювання, а згодом і до відкриття вітаміну В12.

125 років від дня народження Олександра Яковича Шумського (1890-1946), відомого українського політичного та громадського діяча. З 1917 року входив до лав Української партії соціалістів-революціонерів, був одним із лідерів її лівого крила (з 1918 р. боротьбисти); згодом примкнув до більшовиків. Працював наркомом освіти в українському радянському уряді Х. Раковського, наркомом внутрішніх справ, був повноважним представником УСРР у Польщі (1921-1923). У 1924 році знову був призначений наркомом освіти УСРР. На цій посаді, яку він обіймав до лютого 1927, активно проводив політику українізації, критикував Л.М. Кагановича. Невдовзі був звинувачений у націоналістичному ухилі (так званий шумськізм) і висланий з України до Москви. У 1933 році засуджений на 10 років таборів за сфабрикованою ОДПУ справою Української військової організації. Заслання відбував спочатку на Соловках, потім у Красноярську. При поверненні в Україну у 1946 році був убитий агентами держбезпеки за особистим наказом Сталіна.

85 років від дня народження Гері Стенлі Беккера (1930-2014), американського економіста, професора Чиказького університету, лауреата Нобелівської премії з економіки (1992). Беккер є одним з першовідкривачів цілого спектру нових розділів економічної теорії – економіки дискримінації, теорії людського капіталу, економіки зовнішнього господарства, економіки злочинності та інших. Ученому вдалося виявити «економічну жилку» у тій сфері людських відносин, яка традиційно вважалася незалежною безпосередньо від економіки. По суті, він – один з тих, хто першим перекинув місток від економіки до соціології, демографії, криміналістики; першим він також застосував принцип раціональної та оптимальної поведінки у тих галузях, де, як раніше вважали дослідники, переважали звички чи ірраціональність. Основна ідея більшості праць ученого полягає в тому, що, приймаючи майже всі рішення у своєму повсякденному житті, людина керується економічними міркуваннями, хоча й не завжди усвідомлює це; що ринок ідей та мотивів функціонує в цілому за тими ж закономірностями, що і ринок товарів: попит і пропозиція, конкуренція тощо. Це стосується і таких питань як вінчання, створення сім’ї, народження дітей, навчання, вибір професії. Економічній оцінці та виміру, на його думку, піддаються і багато психологічних явищ, таких як задоволення – незадоволення матеріальним станом, прояв заздрощів, альтруїзму, егоїзму та ін. Монографія «Людський капітал: теоретичне і емпіричне дослідження», що вийшла у 1964 році, була спеціально відзначена у рішенні Шведської королівської академії наук про присудження Гері Беккеру Нобелівської премії. У ній учений переконливо обгрунтував економічну необхідність здійснення великих капіталовкладень, як державних, так і приватних, саме у «людський фактор». На його думку, великі капіталовкладення у підготовку студентів і робітників, у медичне обслуговування, зокрема в дитяче, в соціальні програми, які спрямовані на збереження, підтримку та розширення відтворення кадрів, рівнозначні інвестуванню у створення чи придбання нових машин або технологій – все це повернеться у майбутньому такими ж прибутками. Таким чином, за теорією Беккера, підтримка підприємцями шкіл і вишів не є доброчинністю, а турботою про своє майбутнє та процвітання. Гері Беккер – один із найбільш цитованих економістів. Три головні його книги – «Економіка дискримінації», «Людський капітал», «Трактат про сім’ю» перевидавалися кілька разів. Запропоновані ним моделі незмінно завойовували репутацію класичних і ставали базовими для наступних досліджень. Значною мірою саме завдяки його працям сучасна мікроекономіка виглядає принципово інакше, ніж кілька десятиріч тому.

Роковини смерті:

65 років з дня смерті Діну Ліпатті (1917-1950), румунського піаніста, композитора, педагога. Один з найяскравіших інтерпретаторів класичної музики. Для кожного композитора він знаходив особливі фортепіанні фарби, притаманні власному світосприйняттю. Його Бах звучав як протест проти «музейного» відтворення великого класика. Його Моцарт приваблював, передусім, не легкістю і чарівністю, а схвильованістю, навіть драматизмом і силою духу. «Жодних поступок галантному стилю», – начебто промовляє його гра. У цій площині лежить і його розуміння Шопена: жодної сентиментальності, строга простота і разом з тим – величезна сила почуттів. Помер піаніст від лейкемії у 33 роки. 16 вересня 1950 року Діну Ліпатті прощався з публікою в Безансоні. В програмі концерту були Партіта сі-бемоль мажор Баха, Соната Моцарта, два експромти Шуберта і всі 14 вальсів Шопена. Він зіграв тільки 13 – на останній вже не вистачило сил. Але замість цього, усвідомлюючи, що йому вже ніколи більше не вийти на естраду, артист виконав Хорал Баха в обробці для фортепіано Майри Хесс. Запис цього концерту став одним із найхвилюючих, найдраматичніших документів музичної історії ХХ століття.

25 років від дня смерті Аарона Копленда (1900-1990), американського композитора, піаніста, диригента і педагога, одного з основоположників сучасної американської композиторської школи. Справив помітний вплив на творчість Леонарда Бернстайна (Бернстайн-диригент був кращим інтерпретатором коплендівських творів).