29 листопада. Пам’ятні дати
Ідея Євроланцюга від Києва до кордону ЄС виникла спочатку в соціальних мережах. Маршрут ланцюга розпочався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів. Люди впродовж двох годин стояли вздовж дороги, сформувавши символічний «живий ланцюг». Хоча ідея і належала активній львівській молоді, але підтримати студентів зі своїх домівок вийшли навіть пенсіонери та матері з немовлятами. На Львівщині і аж до кордону люди стояли практично рука в руку з прапорами ЄС та флаєрами. Лунали гасла: «Слава Україні!», «Україна в Європу!», люди співали гімн України. Загалом, за оцінками організаторів для формування «живого ланцюга» знадобилась підтримка майже мільйона людей. Українці хотіли передусім засвідчити, що Україна єдина, що вона хоче в Європу і що вона може показати свій дух. Цей Євроланцюг став другим в історії України. У січні 1990 року масштабний живий ланцюг українці створили на Акт Злуки. Саме цього дня, 29 листопада 2013 року, у Вільнюсі Україна мала б підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Рішення уряду зупинити підготовку до підписання цієї угоди спровокувало масові протести по всій країні.
Сьогодні Міжнародний день солідарності з палестинським народом. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відзначати 29 листопада як Міжнародний день солідарності з палестинським народом. Цього дня 1947 року Асамблея ухвалила резолюцію, в якій ішлося про створення в Палестині двох незалежних держав – арабської і єврейської, та про виокремлення м. Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, відкриту для обох народів. Варто зауважити, що прийняття резолюції 1947 року викликало сильний супротив арабів, а також призвело до збройних сутичок між арабами і євреями, які через рік переросли у війну. А загалом сучасний арабо-ізраїльський конфлікт має вже столітню історію. Починаючи з 1910-х років, євреї-сіоністи, емігранти з Європи і Росії, та палестинські араби заявили свої претензії на контрольовану Британією територію. З 1929 року між ними почалися відкриті збройні сутички, і Британія протягом декількох років обмежувала еміграцію євреїв до Палестини, щоб зняти напруженість в регіоні. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв прибуло на Близький Схід нелегально, і радикальні єврейські угруповання здійснили ряд терористичних актів проти британських військ в Палестині, вважаючи, що Британія займає проарабську позицію. В 1945 році США втрутились у конфлікт, ставши на бік сіоністів, після чого Великобританія, не знаходячи практичного рішення проблеми, порушила палестинське питання в ООН. На розгляд було винесено два проекти: меншість пропонувала створити на території Палестини федерацію, що складалась би з єврейських і арабських кантонів, але більшість держав, представлених в Комісії з Палестини, висловились за створення двох окремих держав. Перевагу здобув другий варіант, Велика Британія утрималась і оголосила, що виведе війська з підмандатної їй території 16 травня 1948 року. У травні 1948 року, наступного дня після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль, почалась перша арабо-ізраїльська війна. На сьогодні Державу Палестина визнали 136 держав, і її прапор майорить поряд із прапорами інших держав-членів Організації Об’єднаних Націй. Однак ці досягнення жодним чином не позначились на становищі дітей у Газі чи мешканців Наблуса, Хеврона і Східного Єрусалима.
Православні християни вшановують пам’ять апостола Матвія – одного з учнів Ісуса Христа, автора першого Євангелія. Відомо, що до призначення на апостольське служіння Левій – під таким ім’ям знав його іудейський люд – був митарем, тобто збирачем податків. У багатьох країнах світу проголошений покровителем усіх, хто так чи інакше пов’язаний з фінансами: податкових органів, бухгалтерів, митників і біржових брокерів.
Події дня:
185 років тому (1830) у Варшаві розпочалось Польське повстання (Листопадове повстання) 1830-1831 рр. – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії. Воно охопило Королівство Польське і поширилося на території Литви, Білорусі та Правобережної України. Польське повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох імперій на континенті – Росії, Австрії та Прусії. Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815), придушення ліберальної польської опозиції та патріотичних організацій, запровадження цензури і репресивно-поліційних порядків. Польські повстанці виступали під гаслом «За нашу і вашу свободу!», зверненим до всіх гноблених Російською імперією народів. Утім сили були нерівні й у жовтні 1831 року повстання було жорстоко придушено. Царизм вдався до жорстоких репресій проти учасників повстання, скасував Конституцію Королівства і, одночасно, більшість ознак автономії польських земель (сейм, армію, елементи державності). Поразка спричинила також величезну хвилю польської еміграції (т.зв. «Велику еміграцію»).
30 років тому (1985) на 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалена Декларація засадничих принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою.
15 років тому (2000) Кабінет міністрів України прийняв рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС. Згодом, 5 грудня, відбулись парламентські слухання за участю іноземних представників у зв'язку із закриттям станції. А 15 грудня 2000 року реактор 3 енергоблока Чорнобильської АЕС було зупинено назавжди, і станція припинила генерацію електроенергії.
Ювілеї дня:
190 років від дня народження Жана Мартена Шарко (1825-1893), французького лікаря, одного з основоположників сучасної невропатології та психотерапії, засновника клінічної школи.
135 років від дня народження Сергія Івановича Маслова (1880-1957), відомого українського вченого, бібліографа, літературознавця, книгознавця, педагога. Приват-доцент з 1914 року, професор з 1935, член-кореспондент АН України з 1939, доктор філологічних наук з 1943 року. Брат Василя Івановича Маслова (український літературознавець, етнограф, педагог). Навчався у Київському політехнічному інституті, Київському університеті. Брав активну участь у студентському революційному русі, за що його в числі 183-х студентів Київського університету у 1900 році віддано в солдати і вислано до Луцька (тут Маслов захоплюється народною творчістю, збирає для словника української мови матеріал, який пізніше використав Б. Грінченко). Після закінчення 1907 року Київського університету працював у ньому, з 1914 – завідувачем кафедри історії російської мови та літератури, одночасно викладав на Вищих жіночих курсах; 1914-1917 – також у народному та робітничо-селянському університетах, Археологічному інституті, польській жіночій гімназії в Києві. Був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця, 1921-1927 – член Комітету по охороні пам’яток старовини і мистецтва, завідувач відділу стародруків Всенародної бібліотеки України (нині ЦНБ імені В.І. Вернадського). У 40-х – завідувач відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України. Автор багатьох досліджень з історії давніх української та російської літератур. Співредактор (з Є. Кирилюком) та один з авторів «Нарису історії української літератури» (1946), який ЦК КПУ піддав огульній критиці за «буржуазний націоналізм». Праці вченого є зразком дослідження давніх східнослов’янських літератур, рукописної спадщини та історії українського книгодрукування. Свою наукову бібліотеку (11 тисяч книг) подарував ЦНБ ім. В.І. Вернадського.
80 років від дня народження Олени Яківни Гречаніної (1935), провідного українського вченого в галузі медичної генетики, доктор меднаук, завідувачки кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти (1989-1999), директора Харківського центру клінічної генетики та пренатальної діагностики (з 1999 р.), автор і співавтор 400 наукових публікацій, в тому числі 4 монографій,10 авторських свідоцтв, 22 раціоналізаторських пропозицій. Президент Української асоціації фахівців ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології.
65 років від дня народження Людмили Іванівни Сморгачової (1950), української артистки балету, народної артистки України. Була солісткою Київського театру опери та балету, виконувала головні партії в балетах П. Чайковського, Мінкуса, Адана, Левенсхольда. Балерина лірико-романтичного плану. Академізм, бездоганна техніка поєднувались у виконавському стилі Л. Сморгачової з артистизмом, умінням надати образу неповторну індивідуальність. Була однією з кращих виконавиць партії Джульєтти в балеті С. Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта» у постановці відомого українського балетмейстера Анатолія Шекери. Їй аплодували не тільки українці, але й мешканці Японії, Португалії, Італії, Данії, Німеччини, Франції, Канади, де вона представляла українську балетну школу. Після закінчення кар’єри балерини працювала педагогом-репетитором з балету в Київському театрі опери та балету; нині викладає мистецтво балету в Греції.
Роковини смерті:
10 років з дня смерті Івана Михайловича Чендея (1922–2005), українського письменника, класика закарпатської літератури, кіносценариста. У 1994 році був удостоєний Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка за книгу «Калина під снігом»; лауреат Республіканської премії ім. А. Головка (1987). Автор багатьох книжок оповідань, нарисів, повістей, кіносценарію художнього фільму «Тіні забутих предків» (1964, у співавторстві з С. Параджановим), ряду сценаріїв науково-популярних стрічок. Народився Іван Чендей у селищі міського типу Дубове на Тячівщині. Першим літературним учителем була народна творчість – казки, легенди, пісні-коломийки. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі «Наш рідний край». Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля. На час визволення Закарпаття від німців (1944), Іван Чендей був учасником літературного збірника хустських гімназистів. У 1945 році почав працювати в обласній газеті «Закарпатська правда». Згодом Іван Чендей закінчив Ужгородський університет, Вищі літературні курси в Москві. За радянської влади впродовж багатьох років був в опалі, твори письменника не друкували.
5 років з дня смерті Белли Ахатівни Ахмадуліної (1937-2010), російської поетеси, перекладача.
5 років тому пішов з життя Маріо Мнічеллі (1915-2010), відомий італійський кінематографіст, письменник, історик, однин із засновників італійської соціальної комедії; один із найвпливовіших повоєнних італійських режисерів. Створив близько 70 фільмів. Першу короткометражку зняв у 19 років; дебют у повному метрі (фільм «Тото шукає квартиру») відбувся у 1949 р. До більшості своїх фільмів писав сценарії.
