6 жовтня. Пам’ятні дати
Події дня:
40 років тому (1975) київське «Динамо» перемогою над «Баварією» (Мюнхен) здобуло Суперкубок УЄФА. За підсумком двох матчів «Динамо» (Київ) перемогло з рахунком 3:0. Усі три м’ячі забив Олег Блохін.
70 років від дня заснування (1945) Івано-Франківського національного медичного університету. Заклад називався тоді Станіславським медичним інститутом. На той час в інституті нараховувалось 395 студентів і 47 викладачів, серед яких було лише декілька докторів і кандидатів наук, функціонувало 14 теоретичних і 2 клінічні кафедри. На сьогодні в Івано-Франківському університеті навчаються понад 4 тисячі студентів. Навчання студентів і вдосконалення фахової підготовки лікарів здійснюється на 51 кафедрі. Навчальний процес проводять 73 доктори і 231 кандидат наук. У числі вчених університету 6 академіків, 6 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені діячі вищої школи України, два лауреати Державної премії України. Починаючи із 1945 року підготовлено більш як 16 тис. лікарів.
Ювілеї дня:
270 років від дня народження Пранаса Смуглявічюса (1745-1807), литовського живописця, представника класицизму, основоположника литовської школи живопису. Автор історичних і жанрових картин («Присяга Косцюшко», «Литовські селяни»), портретів.
145 років від дня народження Йосипа Раковського (1870-1944), українського священика, педагога-агронома, освітнього і громадського діяча, організатора читалень «Просвіти», відділень товариства «Сільського господаря», кооперативів. Батько журналіста і кооператора Романа Раковського.
130 років від дня народження В’ячеслава Матвійовича Ткачова (1885-1965), російського військового льотчика. У 1913 році на літаку «Ньюпор» здійснив рекордний переліт за маршрутом Київ-Одеса-Керч-Тамань-Катеринодар за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За наиболее выдающийся в России в 1913 г. перелёт». У В.М. Ткачова була водночас цікава і трагічна доля. Народився на Кубані. Працював офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі; в Одесі захопився авіацією, яка саме тоді, на початку ХХ століття почала розвиватися швидкими темпами. Після закінчення авіашколи Одеського аероклубу, отримавши диплом цивільного пілота, В.М. Ткачов доклав максимум зусиль аби поступити до Севастопольської офіцерської школи авіаційного відділення Повітряного Флоту. Став військовим льотчиком, служив у Києві. Воював під час Першої світової війни. У роки буремних революційних подій став на бік білих. На початку 20-х емігрував спочатку до Туреччини, потім до Сербії. Служив у штабі інспекції КСХС (Королівство сербів, хорватів і словенців); після відставки мешкав у Белграді. На початку Другої світової війни викладав тактику повітряних сил на Вищих військово-наукових курсах. Під час німецької окупації відійшов від будь-якої участі в політичній діяльності емігрантських кіл, працював учителем. У жовтні 1944 року був арештований СМЕРШем 3-го Українського фронту, депортований у Москву. Рік сидів у Луб’янці, після винесення вироку – 10 років відбував у сталінських таборах Сибіру. Після звільнення поїхав на батьківщину, в Краснодар. Дружина, яка залишилися в Югославії, кликала до себе, але Ткачов відмовився: не було ні сил, ані бажання знову їхати за кордон. Працював у місцевій артілі інвалідів-палітурників, жив у злиднях. Щоправда, трохи підробляв: писав статті в місцеву газету і книгу «Русский сокол», присвячену своєму гарному товаришеві Петру Нестерову, що знайшов смерть у небі над Жовквою далекого 1914 року, уникнувши таким чином і емігрантських митарств, і сталінської каторги, і злиденної старості та забуття в країні розвиненого соціалізму.
125 років від дня народження Олени Борисівни Курило (1890-1946?), відомого українського мовознавця, педагога. Народилася в. Самбір (тепер Львівської області). Навчалася у Львівському університеті, закінчила жіночі курси при Варшавському університеті. З 1921 року викладала в Київському Інституті народної освіти. Працювала старшим науковим співробітником з особливими дорученнями ВУАН, зокрема в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1933 році була арештована за безпідставними звинуваченнями у контрреволюційній націоналістичній діяльності. Через репресії змушена була на початку 30-х років виїхати до Москви, де займалася викладацькою роботою. Наприкінці 1938 року була заарештована вдруге, засуджена до 8 років таборів і в квітні 1939 вислана в Казахстан (Карагандинський табір), звідки звільнена у жовтні 1946. Дальша доля О.Б. Курило невідома. Реабілітована у 1989 році. Автор «Початкової граматики української мови» (1918), яка зі змінами і доповненнями витримала 10 видань. Уклала чимало словників (медичної, фізичної, хімічної термінології), є автором численних статей з української діалектології та фольклористики.
110 років від дня народження Юхима Івановича Русинова (1905–1969), українського композитора і диригента. Працював диригентом Одеської філармонії, Дніпропетровського, Харківського, Одеського театрів опери та балету. Автор 4 балетів («Три мушкетери», «Дюймовочка»), симфонічних камерно-інструментальних творів, музики до театральних вистав, романсів.
105 років від дня народження Івана Базарка (1910–1989), відомого українського правознавця і громадського діяча в діаспорі (США). У 1966-1980 рр. голова Українського конгресового комітету Америки, у 1981-1983 – президент Світового Конгресу Вільних Українців.
60 років від дня народження Івана Петровича Бондаренка (1955), відомого українського мовознавця, перекладача, педагога. Співавтор перших японсько-українських та українсько-японських словників та перших перекладів японської поезії українською мовою «Антологія японської поезії. Хайку ХVІІ-ХХ ст.» (2002), «Антологія японської класичної поезії. Танка, ренга VІІІ-Х ст.» (2004). Професор, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології, заступник директора Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Автор чи співавтор понад 200 наукових праць. Лауреат премії ім. М. Лукаша, нагороджений Орденом Вранішнього Сонця (Японія, 2012).
35 років від дня народження Оксани Миколаївни Яковлєвої (1980), української біатлоністки, заслуженого майстра спорту (2007). Чемпіонка Європи серед юніорів (гонка переслідування, 2000), чемпіонка Європи (індивідуальні гонки, 2001, 2007; спринт, 2008; естафета, 2008), неодноразова призерка чемпіонатів Європи, неодноразова чемпіонка України, на XXIII Всесвітній зимовій універсіаді у Турині виборола 2 медалі (1 золота, 1 срібна), дворазова срібна призерка Чемпіонату світу в естафеті (2003, 2008). Закінчила спортивну кар’єру в 2010 році.
Сьогодні - Всесвітній день охорони середовищ існування. Заснований 1979 року в рамках Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 р.). На сьогодні конвенція підписана 40 державами. Україна приєдналася до Конвенції у жовтні 1996 року (щоправда з застереженнями). Конвенція має на меті охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, включаючи мігруючі види, яким загрожує зникнення і які є вразливими. Проблема охорони середовищ існування є важливим елементом захисту і охорони дикої флори та фауни, чимало видів яких зазнають виснаження, а деякі взагалі знаходяться на межі цілковитого знищення. Людина впродовж усього шляху своєї цивілізації знищила майже 2 мільярди гектарів родючих ґрунтів, які на сьогодні стали пустелею. Щодня з лиця Землі безповоротно зникає понад 70 видів флори і фауни. Якщо тенденції не зміняться, то через декілька поколінь усі середовища існування будуть знищені, а разом із ними зникнуть не тільки рідкісні види флори і фауни, але дійде черга й до тих, що здаються нам звичними і широко розповсюдженими. Міжнародний союз охорони природи з 1963 року видає Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи – найбільш всеосяжний збірник відомостей про охоронний статус рослин та тварин в усьому світі. За його даними 16 118 видів визначені як такі, існування яких під загрозою. Серед них 7 725 тварин, 8 390 рослин, та 3 – гриби і лишайники.
У Туркменістані – Національний день пам’яті загиблих під час Ашгабатського землетрусу 1948 року. Тоді під руїнами загинуло майже 80 відсотків жителів столиці та навколишніх сил. Відзначається з 1994 року.
Роковини смерті:
110 років з дня смерті Фердінанда Пауля Вільгельма Ріхтгофена (1833-1905), німецького географа і геолога, засновника сучасної геоморфології, професора Боннського, Лейпцизького і Берлінського університетів.
Торік пішов із життя Павло Іванович Муравський (1914-2014), український хоровий диригент і педагог, народний артиста УРСР, професор Київської консерваторії, Герой України (2009). Очолював хорові капели «Трембіта», «Думка». Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1979).
