4 жовтня. Пам’ятні дати

4 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні День працівників освіти або День учителя – професійне свято працівників усіх галузей освіти. Свято встановлено «…на підтримку ініціативи працівників освіти України…» згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року.

День працівників освіти або День учителя – професійне свято працівників усіх галузей освіти. В Україні свято встановлено «…на підтримку ініціативи працівників освіти України…» згідно з Указом Президента № 513/94 «Про День працівників освіти» від 11 вересня 1994 року. Українська освіта – один із найбільших секторів суспільства, у якому працюють і здобувають освіту близько 9 млн осіб. Класична українська освіта має давні традиції та принципи, які сформувалися з часів Великокняжої України-Руси та розвинулися й набули нових форм за часів Козацької держави – це відкритість до світу, європейська орієнтація, прив’язка до християнських цінностей, ідеї гуманізму, домінанта гуманітарної освіти. В давній Україні була створена унікальна й самобутня вітчизняна освітньо-наукова система, яка увібрала досвід країн Європи, була багатоплановою і багаторівневою, включала початкові, середні школи-колегіуми, спеціальні школи, вищі школи – академії, університети. Вона забезпечила практично повну грамотність населення країни, а також умови для формування і зростання української духівничої, військової, світської, наукової еліти. Втім, потрапивши під «братню опіку» Російської імперії, майже всі здобутки в освітній царині були загублені. В середині ХІХ ст. стан освіти в українських губерніях Російської імперії був одним із найгірших у країні, абсолютна більшість населення залишалась неграмотною. Неписьменним було понад  90% (!) населення України. Лише після Земської реформи 1864 року почалось поліпшення ситуації. Провідну роль тут зіграли освітні товариства – громадські організації, які проводили культурно-освітню роботу серед населення України («Київське товариство грамотності», «Харківське товариство грамотності», «Руська бесіда», товариства «Просвіти»). Нині українські освітяни стоять перед новими викликами: боротьба з корупцією, освітня реформа, гідна оплата праці, підвищення престижу професії тощо. Але, попри проблеми, свято є святом, і День учителя залишається одним із найулюбленіших професійних свят України, адже, як казали у давнину українці – «вчитель, наче родитель». Державі ж не варто забувати, що освіта – це один з основних важелів цивілізаційного поступу й економічного розвитку.

4-10 жовтня – Всесвітній Тиждень Космосу. Проводиться згідно з резолюцією 54/68 ГА ООН від 6 грудня 1999 року в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. Саме цього дня у 1957 році у СРСР здійснено успішний запуск першого у світі  штучного супутника Землі. 10 жовтня 1967 року набрав чинності Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 року. Водночас Міжнародна федерація астронавтики у вересні 1967 року проголосила 4 жовтня Днем початку космічної ери людства.

Всесвітній день захисту тварин (Міжнародний день тварин). День, покликаний звернути увагу людства не лише на власні проблеми, але й згадати про інших мешканців планети Земля. Відзначається за рішенням Міжнародного конгресу прибічників руху на захист природи, що проходив у Флоренції у 1931 році. Дата проведення Всесвітнього дня захисту тварин обрана не випадково – 4 жовтня католики вшановують пам’ять святого Франциска Ассізького (1181–1226), одного з найулюбленіших католицьких святих, покровителя тварин. У цей день різні товариства з захисту прав тварин проводять акції у багатьох країн світу, закликаючи людей відмовитися від споживацького та жорстокого ставлення до «братів наших менших». Крім того, Всесвітній день тварин – це привід нагадати про відповідальність за домашніх тварин, які для багатьох людей стали  незамінними членами сім’ї. В Україні проблема захисту тварин стоїть надзвичайно гостро: тут і кинуті напризволяще кішки й собаки, спалені притулки для тварин (гроші на які, між іншим, давали Брижіт Бардо та августійші особи Західної Європи), бездомні тварини в зоні військових дій на Сході нашої країни, знищені варварськими методами десятки тисяч свиней під час спалаху епідемії африканської чуми (бізнесмени одразу ж говорять про збитки, а про муки тварин звісно ж і не згадують), нелюдяне поводження з дельфінами у дельфінаріях та багато чого іншого. Щоправда, у начебто більш благополучній у цьому плані Європі, теж є свої проблеми. Один із прикладів – Іспанія, де мисливці або вбивають, або ж викидають на узбіччя доріг собак (переважно це такі давні мисливські породи як іспанський гальго та поденко), які на полюванні показують погані результати, або вже застарі для ловів. Часом їх підвішують за задні лапи до нижньої гілки дерева, аби передні ледве торкалися землі (це називається «гра на фортепіано»), прирікаючи тим самим тварину на нестерпну й повільну смерть. Громадські активісти з організацій, що опікуються тваринами, підбирають нещасних, направляють до притулків, де чотирилапих лікують і дають гідно дожити віку. 

Національне свято Королівства Лесото – День Незалежності (1966).

Події дня:

215 років тому (1800) було введено в експлуатацію першу домну Луганського ливарногарматного заводу, яка видала чавун, виплавлений із руди, здобутої в районі сіл Городище і Біле. Це була перша доменна піч на території України.

140 років тому (1875) указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа було засновано Чернівецький університет – один із найстаріших класичних університетів в Україні (нині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). На урочистостях з нагоди відкриття вишу, які розпочалися ополудні гожого осіннього дня 1875 року, виступали представники австрійських університетів (Відня, Праги, Інсбрука, Кракова, Львова), закордонні гості зі Стасбурга і Ґетінґена, а також міністр культури й освіти Австро-Угорщини Карл фон Штремайр. Першим ректором університету Франца Йосифа призначили доктора права Костянтина Томащука. Власне він, будучи депутатом крайового сейму, й запропонував відкрити у Чернівцях виш. Університет мав три факультети – теологічний, правничий і філософський. Студентський склад був національно розмаїтим – із 208 студентів – 41 українця, решта – румуни, німці, євреї. Навчання проводилося німецькою мовою, але на кафедрі східноєвропейської історії викладали історію України. Як відомо, з 1775 року західна частина теперішньої Чернівецької області перебувала у складі Австрійської – пізніше Австро-Угорської імперії як Герцогство Буковина. Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного. Нині в університеті функціонує 16 факультетів і вчиться майже 20 тисяч студентів. З 2011 року за рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) включено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З нагоди 140-річчя від дня заснування вишу, сьогодні у Чернівцях відкриють пам’ятник першому ректорові університету, відомому вченому і громадському діячу Костянтину Томащуку.

125 років тому (1890) у Львові з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, Євгена Левицького, В’ячеслава Будзиновського та ін. була заснована Русько-українська радикальна партія. Це була перша українська партія європейського зразка, спрямована на етичний та науковий соціалізм, а також не чужа українській ідеї. Згодом, у 1895 року мала свій друкований орган – часопис «Громадський Голос» під редакцією Івана Франка.

115 років тому (1900) у Львові був відкритий Міський театр (нині – Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької). Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ прем'єри – лірико-драматичної опери «Янек» В.Желенського – про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав український тенор Олександр Мишуга. На сцені львівської опери в різні часи співали всесвітньо відомі виконавці - Олександр Бандрівський, Гелена Рушковська-Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевія-Вайдова, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, а також українські виконавці, зокрема Олександр Мишуга, Модест Менцинський, Олександра Любич-Парахоняк, Людмила Божко та Соломія Крушельницька.

Ювілеї дня:

500 років від дня народження Лукаса Кранаха (молодшого; 1515-1586), відомого німецького художника, сина Лукаса Кранаха Старшого.

295 років від дня народження Джованні Баттіста Піранезі (1720-1778), визначного італійського архітектора і гравера. Його графічні «архітектурні фантазії» вражають грандіозністю просторових побудов, драматичними світло-тіньовими контрастами (цикл «Види Риму»). Збудував також прекрасну церкву мальтійського ордену Санта-Марія дель Пріорато (1765).

215 років від дня народження Івана Івановича Горбачевського (1800-1869), українського громадського і політичного діяча, декабриста, підпоручика артилерії. Учасник повстання Чернігівського полку. З 1826 року – на каторзі та поселенні в Сибіру (там і помер).

130 років від дня народження Дмитра Васильовича Андрусенка (1885-1965), українського кобзаря, диригента, педагога. З 1921 року  – викладач співу, керівник  хорів, організатор капел бандуристів на Полтавщині, а також першої в Україні капели бандуристів при Палаці  культури заводу ім. Фрунзе в Сумах (1947). Виготовляв українські народні інструменти (бандури, цимбали, сопілки).

90 років від дня народження Марлена Мартиновича Хуцієва (1925), російського кінорежисера, педагога грузинського походження. У 1955 році був режисером Одеської кіностудії. Поставив фільми: «Весна на Зарічній вулиці», «Два Федори»,  «Мені двадцять років», «Безкінечність» та інші.

Роковини смерті:

85 років з дня смерті Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова; 1849-1930), української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки, першої жінки-академіка члена-кореспондента УАН (з 1924). Мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова. Була редактором-видавцем журналу «Рідний край» (до речі – також перша жінка-видавець в Україні). Автор поетичних творів, повістей, оповідань, п’єс, позначених впливом ліберально-народницьких і культурницьких ідей, спогадів про М. Старицького, М. Лисенка, М. Драгоманова, етнографічних праць («Український орнамент», «Українські узори»). Максим Славінський згадував: «Сила Олени Пчілки залежала не від того, яких політичних переконань вона трималася, навіть не від її літературних заслуг, що їх вона безперечно мала. Сила її була в її індивідуальності». Мабуть саме ця сила дозволила їй багато чого перенести у житті (смерть дітей – Лесі та Михайла, репресії близьких і рідних (та й її саму більшовики арештовували двічі; навіть помирала вона – важкохвора, неходяча, під наглядом ГПУ). «Вольова, владна, присно-імперативна, одержима «однією ідеєю» – національною, - і, як знати з усіх про неї спогадів, невідпорно харизматична (у неї закохувалися навіть у старості)…» (Оксана Забужко «Notre Dame D’ukraine: Українка в контексті міфологій») – такою була Олена Пчілка.

45 років з дня смерті Дженіс Джоплін (1943-1970), американської співачки, поетеси і композитора, легенди американського року. «Американська Едіт Піаф покоління хіпі», - як сказав про Джоплін один із музичних критиків. З надзвичайною експресією виконувала блюзи, а також твори в стилі соул і стилі кантрі. Померла у 27 років від передозування наркотиків. Удостоєна музичної премії «Греммі» за вагомий внесок у розвиток музики (2005). 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-