5 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
5 жовтня. Пам’ятні дати
Сьогодні Всесвітній день архітектури - міжнародне професійне свято архітекторів і всіх поціновувачів архітектурних шедеврів. Відзначається щороку першого понеділка жовтня одночасно зі Всесвітнім днем населених пунктів.

Всесвітній день архітектури ((World Architecture Day) – міжнародне професійне свято архітекторів і всіх поціновувачів архітектурних шедеврів. Відзначається щороку першого понеділка жовтня за рішенням 20-ї Генеральної асамблеї Міжнародного союзу архітекторів (липень 1996 року, Барселона) одночасно зі Всесвітнім днем населених пунктів (проголошено за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1985 р.). Цього дня традиційно відбувається нагородження лауреатів Всесвітньої архітектурної премії «World Habitat Awards», заснованої у 1985 році і яка вручається за найкращі архітектурні проекти в галузі соціального житла та екологічного і раціонального будівництва. Міжнародний союз архітекторів (МСА) був утворений у 1948 році в Лозанні за участю 27 делегацій з усього світу. Тоді його метою стало вирішення надзвичайно гострої проблеми відновлення зруйнованих Другою світовою війною міст, населених пунктів і промислових підприємств. На сьогодні у Міжнародному союзі архітекторів, що є неурядовою організацією, нараховується понад 120 національних секцій і більш як 1,3 млн архітекторів. Святкування Всесвітнього дня архітектури традиційно проводиться у формі різноманітних конференцій, на яких обговорюються проблеми архітектурної освіти, влаштовуються творчі дискусії, виставки. Найпрестижнішою премією в царині світової архітектури є Прітцкерівська премія, що вважається своєрідним аналогом Нобелівської. Серед її лауреатів такі відомі архітектори, як мексиканець Луїс Барраґан, британці Норман Фостер і Річард Роджерс, італієць Ренцо Піано, (саме ця «трійця» заснувала стиль «хай-тек»), француз Жан Нувель, американець Френк Оуен Гері (автор всесвітньо відомої будівлі музею Гуггенхайма в Більбао), британка арабського походження Заха Хадід, японці Шігеру Бан і Тойо Іто. На превеликий жаль, жодного українця серед лауреатів Прітцкерівської премії немає. Шкода також, що Україну чомусь оминають провідні архітектори світу, адже цікаві нетривіальні за задумом будівлі й архітектурні комплекси з’являються не лише в країнах з потужними економіками та інвестиціями (ОАЕ, Китай), але і в більш скромних за рівнем доходів на душу населення країнах.

Всесвітній день учителів (World Teachers' Day). Відзначається щорічно з 1994 року 5 жовтня. Цього дня в 1966 році скликана ЮНЕСКО і Міжнародною організацією праці конференція, ухвалила Рекомендацію «Про положення вчителів» – перший міжнародний документ, що окреслював умови праці вчителів. Всесвітній день учителів входить до системи всесвітніх і міжнародних днів ООН. Цей день має на меті привернути увагу до становища вчителів у суспільстві, їхньої ролі в розвитку освіти. Понад 100 держав світу відзначають Всесвітній день учителів, хоча деякі країни відзначають також і національний День учителя, зокрема й Україна.

Події дня:

105 років тому (1910) в Португалії була повалена монархія (Браганська королівська династія) і встановлена республіка.

90 років тому (5-16 жовтня 1925) в Локарно (Швейцарія) пройшла конференція за участю Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Польщі і Чехословаччини з питань збереження кордонів, визначених за Версальським миром 1919 року.

Ювілеї дня:

185 років від дня народження Теодора Легоцького (1830-1915), угорського та українського археолога, історика, етнографа, засновника першого на Закарпатті краєзнавчого музею.

155 років від дня народження Северина Теофільовича Даниловича (1860-1939), українського публіциста, одного з організаторів Русько-української радикальної партії та авторів її програми. Листувався з Іваном Франком, який спонукав його написати «Історію економічного розвою нашого народу під Австрією», а також з Михайлом Павликом, Василем Стефаником, Лесем Мартовичем. Залишив спогади про І. Франка.

85 років від дня народження Валерія Федоровича Зелінського (1930-1997), українського графіка, заслуженого діяча мистецтв УРСР. Відомий оформлювач книг «Вишневі усмішки» Остапа Вишні (1954), «Ой ти Галю…» Степана Олійника (1960). Автор карикатур у журналі «Перець», газетах «Правда України», «Робітнича газета» та ін.

 85 років від дня народження Павла Романовича Поповича (1930-2009), вітчизняного льотчика-космонавта, громадського діяча, голови Українського товариства «Славутич» у Москві. Народився в м. Узин Київської обл. У 1962 року здійснив на кораблі-супутнику «Восток-4» перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, разом з А.Г. Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». Під час польоту були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів у Космосі та взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медико-біологічних експериментів. Був президентом уфологічної асоціації СНД та Академії енерго-інформаційних наук.

85 років від дня народження Райнхарда Зелтена (1930), німецького економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки (1994; спільно з Джоном Нешем та Джоном Харшані; перший учений з Німеччини, якого удостоєно Нобелівської премії з економіки). Народився у м. Вроцлаві (Польща). Після закінчення університету у Франкфурті-на-Майні працював там асистентом на кафедрі математики. Викладав за контрактом у школі бізнесу при Каліфорнійському університеті (США). У 1968 році став професором Франкфуртського університету в Німеччині. Згодом викладав у різних учбових закладах країни. З 1984 року викладає економіку у Боннському університеті. Головним напрямком його досліджень є теорія ігор (фундатор теорії некооперативних ігор), а також експериментальні дослідження економіки. Почесний член Американської академії мистецтв і наук та ряду наукових товариств. Засновник Боннської лабораторії експериментальної економіки.

 75 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (1940-2001), українського поета, перекладача, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1986). Народився в с. Браїлів на Вінниччині. Після закінчення будівельної школи працював каменярем у кар’єрах, підручним кочегара на цукровому заводі, робітником у радгоспі. Внаслідок нещасного випадку у 1958 році втратив очі й руки. Друкувався з 1960 року. Автор збірок «Наказ каменярів», «Моя вузькоколійка», «Древо роду» та ін. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, болгарської, молдавської мов. Вів літературну школу-студію «Кобза»

Роковини смерті:

135 років з дня смерті Жака Оффенбаха (1819-1880), французького композитора, театрального диригента, віолончеліста, одного з основоположників класичної оперети. Створив понад 100 оперет, серед яких «Орфей у пеклі», «Прекрасна Єлена», «Синя борода». Свого часу мелодії з його творів були надзвичайно популярні. Їх співали і в дешевих кав’ярнях, і в аристократичних салонах. Саме під впливом творчості Оффенбаха у Відні і Лондоні виникла національна оперета. Композитора називали «Моцартом Єлисейських полів».

60 років з дня смерті Олени Іванівни Реріх (1879-1955), російського філософа, письменниці. Дружина і сподвижниця Миколи Івановича Реріха – відомого російського живописця, археолога, засновника руху захисту пам’яток культури. Олена Реріх доклала чимало зусиль аби побачило світ 14-томне видання «Живої етики».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-