Війна дронів: 200 тисяч «Ланцетів» - це фейк, але в цілому загроза реальна

Війна дронів: 200 тисяч «Ланцетів» - це фейк, але в цілому загроза реальна

Укрінформ
РФ активно використовує дрони-камікадзе «Ланцет» у зоні бойових дій. Однак ЗСУ знають, чим їм протидіяти, та що протиставити

Нещодавно на російському пропагандистському каналі «Россия 1» вийшов репортаж про масове виробництво безпілотників «Ланцет».

«Виробництво легендарних "Ланцетів" з початку війни збільшилось аж у 50 разів. Точна кількість не розголошується, але, як запевняють розробники безпілотників, на кожен ще навіть не привезений в Україну натівський танк вже запасено по декілька баражуючих боєприпасів», - йдеться в сюжеті.

Крім того, повідомляється, що одне із найголовніших завдань розробників — налагодити безперебійні постачання безпілотників в російську армію: «Коли ще минулого літа пішли замовлення з Міноборони і назріла необхідність розширення виробництва, головний конструктор Zala Aero Олександр Захаров вигадав займати торгові центри, з яких пішли західні фірми, і терміново розгорнути там зборку БпЛА. Це дешевше, ніж будувати заводи заново».

Згодом в роботу включилися й ворожі Telegram-канали, повідомивши, що «в РФ вироблено уже 200 тисяч «Ланцетів», а всього незабаром їх буде мільйон». Хоча у згаданому репортажі російського зомбі-ТБ таких цифр не було.

У будь-якому разі свій «ефект» це дало.

Тему збільшення виробництва «Ланцетів» одразу ж почали обговорювати навіть в Україні. І не дивно, адже ці дрони справді «роблять нерви» нашим бійцям на фронті. Втім, як з’ясувалося, не все так погано. По-перше, «Ланцетам» можна протидіяти. По-друге, Україна має що протиставити натомість. По-третє, інформація про масове виробництво цих дронів справедливо викликає в експертів багато сумнівів.

Почнемо з останнього…

«ЛАНЦЕТНИЙ» ФЕЙК: ЩО НЕ ТАК У РОЛИКУ КРЕМЛІВСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТІВ

Насправді цей репортаж – повна маячня,  хворі фантазії пропагандистів. Якщо придивитися, то усе там шито «білими нитками». Про це «Укрінформу» розповів військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

«Репортаж знято у кращих традиціях іранської пропаганди, а саме – з очевидною спробою видати бажані масштаби виробництва за реальні», - каже він.

По-перше, основна частина програми, на якій фігурував склад із "Ланцетами", знімався в приміщенні, де про партії, що обчислюються тисячами, не вражала.

«На стендах в основному кадрі можна налічити 39 "Ланцетів" різного типу та невідомого ступеня готовності», - розповідає аналітик. 

По-друге, в репортажі зазначають, що главі компанії доводиться переміщатися виробничими цехами на сігвеї, настільки велике виробництво.

«Але в цілому, в репортажі, більшість виробничих цехів – це офісні приміщення», - додав пан Коваленко.

По-третє, з цьому репортажу стає зрозумілим, що виробничих цехів на підприємстві всього два і складання "Ланцетів" ведеться вручну.

«Тобто, жодної автоматизації процесів – ручна праця якихось «кріпаків». І які реальні темпи та масштаби такого виробництва?» - іронізує пан Коваленко.

По-четверте, експерту впало в око, що в приміщення, де складувалися, нібито, готові "Ланцети" і яке постійно фігурувало в репортажі, немов інших у них немає, колони були з дзеркалами: «Це абсолютно неприпустимо на підприємствах, адже створює зорову ілюзію, що може призвести до травматизму. Але, для російського пропагандистського сюжету явно був потрібен масштаб, а оскільки вони мають лише одне складське приміщення, то й були начеплені дзеркала для надання "масштабу", аби здавалося, що всього багато».

Власне, це і є іранські методи, перебільшення масштабів у російській реалізації.

«Але завдяки цьому репортажу, стає зрозумілим, що масштаби виробництва "Ланцетів" навпаки - набагато обмеженіші, ніж могло здатися, на перший погляд», - додав військовий експерт.

Але пропаганда РФ не зупинилася.

«Після цього репортажу також у Скабєєвої була програма, яку присвятили «Ланцетам». Де було заявлено, що РФ на місяць виробляє їх 40-45 тисяч. Це маячня. Виробити за місяць вручну навіть 1000-2000 «Ланцетів» – нереально, не кажучи вже про 40 000. Особливо, якщо у тебе всього-на-всього два цехи. Чому два? А тому що більше не показали, бо їх попросту немає», - стверджує Олександр Коваленко. 

Нарешті… Кожен «Ланцет» може знімати відео в реальному часі: «Звідси питання: якщо росіяни на місяць виробляють 40-45 тисяч «ланцетів», то де відповідна кількість відео зі знищеною чи пошкодженою українською технікою? Звісно, відповідні ролики російська пропаганда публікує, але не тисячі, а максимум кілька десятків. Отже… Ніяких 200 тисяч, 40 тисяч і навіть тисячу «ланцетів» щомісяця окупанти не виробляють. 50-100 одиниць – це ближче до реальності. Не більше».

Загалом, за інформацією пана Коваленка, російський ВПК перебуває в гнітючому стані. Він нездатний виробляти велику кількість нового озброєння і став просто великою ремонтною базою.

«Під час Другої світової війни весь радянський ВПК працював на виробництво танків, артилерії тощо. А зараз ВПК Росії являє собою насамперед велику ремонтну базу. Знімати з консервації, відновлювати, проводити обслуговування, ремонт, модернізацію — це вони можуть. А виробляти велику кількість нової техніки — ні. Наприклад, щоб виготовити новий танк Т-72, Росії необхідно відновити і запустити 16 тисяч виробничих процесів, які просто зникли за ці десятиліття, адже від 1998 року, коли було вироблено останній серійний Т-72 минуло вже чверть століття. Їм потрібно починати все з нуляє”, - каже військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”.

Водночас, за його словами, "Ланцет" справді «проблема, яку дуже важко розв'язати наявними засобами та забезпечити йому 100% протидію».

 «ЛАНЦЕТ»: ЩО ТАКЕ ТА ЯК ДОШКУЛЯЄ СИЛАМ ОБОРОНИ УКРАЇНИ НА ФРОНТІ

Отже, Ланцет — це російський баражуючий боєприпас. Його виробляє компанія ZALA Aero — «дочка» концерну «Калашников». Відомо про дві модифікації – більш компактна Ланцет-1 та більш потужна Ланцет-3.

Їхні характеристики:

  • Максимальна злітна вага - від 5 до 12 кг (залежно від модифікації);
  • Вага бойової частини - від 1 до 3 кг (залежно від модифікації);
  • Швидкість під час горизонтального польоту - від 80 до 110 км/год;
  • Швидкість під час пікірування - до 300 км/год;
  • Тип бойової частини – уламково-фугасна, а також уламкова (залежно від модифікації);
  • Радіус польоту - до 40 км;
  • Час польоту - від 30 до 40 хв (залежно від модифікації).

«Ланцет-1» має недостатньо потужну бойову частину – кілограм вибухової речовини. Його окупанти використовують переважно по живій силі, по автомобільній, легкоброньованій техніці, а також артилерії, як от по буксируваних гаубицях М777, Д-20, Д-30. Тож про ефективне ураження «Ланцетом-1» середньо- та важкоброньованої техніки не йдеться», - розповідає Олександр Коваленко.

Модифікована версія — Ланцет-3 — може уражати навіть танки, але її потужності не вистачить, щоб пробити лобову броню танка. Водночас Ланцет-3 достатньо маневровий, щоб підлітати до менш захищених боків.

Ланцет-3
Ланцет-3

«Ланцет-3» несе 3 кілограми вибухової речовини і здатен уразити майже всі типи техніки. Наприклад, наскрізь пробити американський броньований автомобіль MaxxPro. На відміну від попередньої версії, ця – більш небезпечна», - підкреслив оглядач групи «Інформаційний спротив».

Незалежні аналітики Oryx, які ведуть моніторинг відеозаписів зафіксованих ударів «Ланцетів», розповідають, що найчастіше окупанти використовують ці дрони для знищення артилерії.

Станом на березень 2023 року в Oryx зафіксували 43 удари по артилерійських установках, зокрема по 155-мм гаубицях, які передали США, а також по інших важливих цілях за лінією фронту, включаючи 7 зенітно-ракетних комплексів, 11 радарів і 2 командні пункти. Крім того, «ланцетами» було знищено або пошкоджено 11 танків і 9 інших броньованих машин.

«Загалом, станом на березень 2023-го, росіяни за допомогою “Ланцетів” змогли вразити 113 цілей», - пишуть в Oryx.

«Танки атакують рідше… Можливо, тому, що зараз артилерія важливіша за танки. Саме артилерія робить до 90 % вогневого ураження. Тому, вочевидь, найціннішою ціллю для російських “Ланцетів” є саме артилерія. Для гаубиць, що буксируються, як-от американські М777 чи радянські аналоги, фугасний боєприпас є реальною загрозою. І насамперед навіть не для самої гаубиці, а для розрахунку, тобто людей, які її обслуговують», - каже Павло Нарожний, волонтер, який фахово займається питаннями підтримки артилерії.

Проблема гаубиць М777 (та їх подібних - буксированих) у тому, що їх не можна дуже швидко зібрати.

«Самохідка повернула ствол у бік руху й поїхала. А гаубицю “на тягачі” здебільшого треба закопувати. Хоча загалом збирати гаубицю легше, ніж встановлювати. Але це все одно процес, який навіть у кращому разі займе 5—10 хв. І якщо гаубицю вже помітили з дрона, то, найімовірніше, її не встигнуть зібрати. Це загалом проблема всієї артилерії, яка сама не може їздити. Тому під час усіх комунікацій з союзниками українська сторона насамперед просить САУ», - підкреслив пан Нарожний.

Як бачимо, проблема дійсно є. Але також є способи цю проблему вирішити, хоча й не 100%.

ЧИ ЗДАТНІ ЗСУ ЕФЕКТИВНО ПРОТИДІЯТИ «ЛАНЦЕТАМ»?

Так, здатні. Ось декілька способів.

Спосіб №1. Сітковий захист

Найпростіший варіант захисту — це за допомогою сталевого троса натягнути над гарматою сітку-рабицю. Навіть якщо дрон вибухне, то коли він потрапляє в таку сітку — шкоди завдає значно менше, ніж без неї. Сітка підвищує ймовірність того, що артилерійська система залишиться неушкодженою, а людей навколо хоч і контузить, але вони залишаться живими.

Російський баражуючий боєприпас не зміг завдати шкоди українській установці Krab, яка була під захистом звичайної металевої сітки
Російський баражуючий боєприпас не зміг завдати шкоди українській установці Krab, яка була під захистом звичайної металевої сітки

«А ще краще - подвійного натягу сітковий захист. Це дешево і дієво. Особливо коли ми кажемо про «Ланцет-1». Деякі з цих БПЛА навіть, бувало, вдавалося захопити трофеями, тому що вони просто заплутувалися в сітках. Втім, сітка не завжди рятує від модернізованого «Ланцету-3». Чому? А тому, що, по-перше, комулятивна бойова частина, по-друге, його можна дистанційно підірвати», - каже Олександр Коваленко.

Спосіб №2. Засоби РЕБ

Загалом достатньо подавити сигнал управління чи відео, і цей безпілотник стає абсолютно безпомічним. Нині в нас є кілька видів РЕБ, один із найвідоміших — “Буковель”. Він може заглушити “Ланцет” на відстані приблизно 10 км.

РЕБ “Буковель”
РЕБ “Буковель”

Проте й у РЕБів з "Ланцетами" можуть бути проблеми. Ось що розповів виданню «ТЕКСТИ» один з українських РЕБівців: «По-перше, є розвідувальні БПЛА з таким самим сигналом, що й “Ланцет”. По-друге, БПЛА, той самий "Ланцет", може летіти в режимі радіомовчання — тоді його не можна заздалегідь виявити за сигналом. По-третє, РЕБ пригнічує приймач сигналу».

Спосіб №3. ЗРК малого радіусу і стрілецька зброя

«Досить ефективними проти «Ланцетів» є зенітно-ракетні комплекси малого радіусу дії, а також зенітні самохідні артилерійські установки», - наголошує Олександр Коваленко.

З ним погоджується радник міністра оборони України Юрій Сак: «Найкращим захистом від безпілотників могли б стати зенітки Gepard, бо вони мобільні, можуть швидко пересуватися і мають хороший радар. А ще – «Тунгуска», «Шилка».

Зенітна самохідна артилерійська установка Gepard
Зенітна самохідна артилерійська установка Gepard

І ПЗРК типу Stinger, Starstreak, Martlet або польські Piorun.

«Зрештою, можна уражати «Ланцети», використовуючи стрілецьку зброю. Але ворог їх застосовує в зонах, де в ЗСУ не настільки велика щільність комплексів ЗРК та РЕБ – тож стовідсотковий захист від цих дронів неможливий», - підкреслив пан Коваленко.

Спосіб №4. «Перекриття кисню» для російського ВПК

У “Ланцетах” досі використовують складники іноземного виробництва. Наприклад, як бортову апаратуру управління "Ланцет" використовує модуль Jetson TX2 американської компанії NVIDIA, а для реалізації програмованої логіки модуль SoC Xilinx Zynq американської компанії Xilinx. Це не обов’язково свідчить про порушення експортного контролю. Скоріш за все, контрабанда. Втім, ця ситуація чітко показує шлях, яким має рухатися Україна та міжнародні партнери: нарощування експортних обмежень і постійний моніторинг та виявлення нових ланцюжків тіньових постачань має врешті “перекрити кисень” для підприємств російської оборонної промисловості й виробників дронів зокрема.

УКРАЇНІ Є ЩО ПРОТИСТАВИТИ

По-перше, в межах військової допомоги міжнародні партнери постійно  забезпечують ЗСУ необхідними засобами, в тому числі — ударними дронами. Наприклад, лише від США ми отримуємо ті ж Switchblade 300, Switchblade 600, Phoenix Ghost тощо. В крайньому пакеті на 1,3 мільярда доларів також є згадані “пташки”. А ще - засоби протидії БПЛА та радіоелектронної боротьби. Не можливо обійти стороною новину від нашого балтійського друга — Литви, де стартувала акція “Пісні дронів”, метою якої є збір 300 тисяч євро на закупівлю 500 дронів-камікадзе для українських військових. Акція триватиме до 24 серпня.

По-друге, слід згадати про «Армію дронів». Станом на травень у межах проекту було законтрактовано майже 4 тисячі безпілотників (номенклатура не розкривається, відомо лише те, що значна частина дронів — українського виробництва. – Ред.) на понад 4,1 млрд гривень. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що завдяки “Армії дронів” з 10 по 17 липня було вражено техніки окупантів на мільйони доларів. Зокрема: мінус 12 танків, 15 бойових броньованих машин, 2 САУ, 5 гармат,  1 РСЗО, 20 опорних пунктів, 8 вантажівок, 16 радіо-технічних засобів, 8 складів з паливом.

По-третє, за словами глави Міноборони Олексія Резнікова, на озброєнні ЗСУ вже понад 20 нових моделей українських дронів. Пряма цитата: “Зібрали 82 виробника суто українського. Вони зголосились робити, і ми на озброєння вже прийняли більше 20 нових дронів, які сьогодні дуже вдало нищать орків і їх техніку”.

По-четверте, потреби ЗСУ також задовольняються за рахунок волонтерських закупок (подібний рух у РФ майже не розвинений. – Ред.) та великих фондів і компаній. Наприклад, той же Фонд Сергія Притули закупляє для війська сотні комерційних дронів, переважно Mavic 3 (Китай), Autel EVO (США) та PD-1 (Україна).

Це, якщо в загальному. А тепер конкретніше: що ми виробляємо самі — з ударного? Багато чого. Ми відібрали ті проекти, які вже довели свою ефективність у бою, пройшли сертифікацію та були запущені в серійне виробництво.

RAM II UAV

Це – дрони-камікадзе, виготовляє їх компанія DeViRo. Саме на них після масованої ракетної атаки рф на Україну 10 жовтня українці за добу зібрали 352 млн. грн.

RAM II UAV
RAM II UAV

RAM II UAV – це баражуючий боєприпас, розроблений на основі розвідувального БПЛА "Лелека-100". Радіус польоту – до 30 км, час польоту – до години, крейсерська швидкість – 70 км/год, максимальна висота – 1000 м. Вага дрона – 8 кг, в тому числі маса бойової частини – 3 кг.

Оснащується термобаричними, бронебійними та осколково-фугасними боєприпасами. RAM II UAV запускається з катапульти з землі або пікапа, час розгортання – 10 хвилин. Використовується для знищення систем ППО, броньованої техніки та скупчень живої сили ворога.

До слова, цей дрон також може виконувати розвідувальну функцію, адже оснащений камерою із 10-кратним зумом.

Punisher (Каратель)

Цей дрон розробили українські інженери-ветерани бойових дій на Донбасі, які об'єдналися в компанію UA Dynamics.

Punisher – це багаторазовий ударний дрон для нанесення високоточних ударів з повітря в тилу ворога. Пріоритетними цілями для безпілотника є командні пункти, засоби радіоелектронної боротьби, засоби ППО, склади боєприпасів і пального та механізована піхота.

Punisher (Каратель)
Punisher (Каратель)

Дальність польоту – 45 км, швидкість – 190 км/год, висота – 100-400 метрів. Дрон має майже безшумний електричний двигун, який не залишає теплового сліду.

Повідомляється, що Punisher наносить високоточні удари в глибокому тилу ворога. Дрон з висоти сотень метрів і на швидкості більше 100 км/год влучає в ціль розміром 4 на 2 метри.

R-18

Цей коптер — дітище волонтерів з «Аеророзвідки», які розробила його ще під час першого етапу російсько-української війни. Безпілотник має радіус польоту до 8 км, може підіймати до 5 кг вибухівки та триматись у повітрі близько 40 хвилин.

R-18
R-18

У якості бомб використовуються радянські кумулятивні протитанкові гранати РКГ-3, або створені на їх основі зброярами Заводу «Маяк» бомби РКГ-1600. Дрон R-18 здатен нести дві бомби/гранати та скидати їх з висоти 100-300 м, зависнувши над ціллю. З використанням бомби РКГ-1600 дрон R18 може уразити ціль у радіусі 1 м з висоти 300 м.

Повідомляється, що головні цілі для цих дронів – штабні машини, радари, САУ, системи ППО та РСЗВ, тилові склади тощо. Втім, за допомогою були знищені й ворожі танки.

COBRA

Дрон розробили інженери з Кривого Рогу. Цей БПЛА побудований за схемою літака з триметровими крилами та потужним двигуном власного виробництва. “Кобра” здатна нести корисне навантаження до 15 кг на відстань 300 км, розвиваючи швидкість до 150 км/год.

COBRA
COBRA

Розробник «Кобри» Віталій Бризгалов зазначає, що COBRA збирається за три години й проста у виготовленні, інші особливості цього дрону-камікадзе інженер поки що не розкриває.

Кажан

Про цей БПЛА відомостей небагато. Відомо лише, що “Кажан” - це багаторазовий дрон, який може підіймати різні види боєприпасів, розвивати швидкість до 72 км/год та літати на відстань до 10 км. Він працює як в ручному режимі, так і за заданими координатами. На кінець 2022 року в різних підрозділах ЗСУ використовували понад 170 таких безпілотників.

Кажан
Кажан

...До переліку варто додати спільний проект волонтерів і Збройних сил, які відкрили в Одесі фабрику дронів. За місяць там збирають 5000 (!) БПЛА різних типів. Зокрема:

  • Дрони-камікадзе. Ці «пташки» здатні «працювати» по ворожих цілях – живій силі та техніці – на відстані до 8 кілометрів навіть в умовах радіоелектронної боротьби.
  • Дрони-бомбардувальники. Дальність 15 кілометрів, має камеру з десятикратним зумом, озброєння – кумулятивні та осколкові гранати вагою до трьох кілограмів кожна. Може одночасно скинути шість боєприпасів, а може їх скидати точково, пролітаючи по заздалегідь запланованій траєкторії.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-