Обмін ударами дронів: це нова фаза війни, в якій Україна виглядає достойно

На тимчасово окупованих росією територіях, та й, власне, в самій рф ледь не щодня відбуваються численні “вибухові інциденти”: Севастополь, Сімферополь, Керч, Бахчисарай, Феодосія, Євпаторія, Новошахтинськ, Новоросійськ, Тула, Саратов, Бєлгород, Брянськ, Рязань, Курськ, Воронєж, Єйськ, Ростов-на-Дону, Псков, Москва... За останній місяць щонайменше 30 ворожих об’єктів зазнали атак безпілотниками. І це лише з того, що відомо. Насправді ж повідомляється далеко не про все, а отже – масштаб набагато більший. Звісно, агресор намагається відповідати. Наприклад, у ніч на 8 травня по Києву рф запустила аж 35 Shahed-136/131. Усі були успішно знищені Повітряними силами.

Про що це свідчить?

А свідчить про те, що на наших очах розгортається нова фаза війни, назвімо її “обміном ударами на зустрічних курсах”: тепер б’ють уже не тільки по нас, але й ми по них б’ємо. Звісно, військово-політичне керівництво України офіційно не підтверджує, що рясне цвітіння “бавовни” – це справа рук ЗСУ. Але, що важливо, жодним чином не спростовує цього факту.

Тож на чому стоїмо, у кого на сьогодні надійніший ресурс для ведення безпілотної війни? Які типи і номенклатуру БПЛА використовуємо ми та ворог? Куди поділися “Байрактари” та наскільки серйозний ризик налагодження виробництва “шахедів” на території рф і білорусі?

НАРАЗІ ВОРОЖИХ ДРОНІВ У ПОВІТРІ БІЛЬШЕ, АЛЕ МИ ПОТРОШКУ ВИПРАВЛЯЄМО СИТУАЦІЮ

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко розповідає, що до 2022 року можливості з виробництва БПЛА в агресора були значно кращими, ніж в України.

“росія мала налагоджені лінії для виготовлення різних типів дронів, щонайперше розвідувальних. Крім того, була низка програм й щодо ударних. Накладені на той час санкції ще дозволяли рф отримувати значну кількість технологій західного зразка, – каже він. – Водночас Україна до 2022 року була обмежена у виробництві БПЛА. Якщо в рф все це діло добре фінансувалося, виділялися значні кошти з бюджету, зокрема, в межах програми модернізації армії, то в нас – ні”.

Тож росія встигла “наклепати” певну кількість. Але після 24.02.22 все почало змінюватися...

“Санкції проти росії щоразу ставали жорсткішими. А враховуючи, що майже все їхнє виробництво БПЛА залежить від іноземних комплектуючих – в рф почалися серйозні проблеми. Наприклад, у тому ж «Орлан-10» десь 80-90% компонентів західного походження (цей дрон оснащений деталями з щонайменше 5 країн світу, включаючи двигун. – Ред.). З іншими розвідувальними апаратами, як от «Форпост», «Гранат», «Елерон» – аналогічна ситуація. Це перший момент. Другий – більшість БПЛА, які рф встигла виготовити до 2022-го, насправді виявилися неефективними в умовах реальних бойових дій і були просто знищені”.

За офіційними даними ЗСУ, станом на травень, вже “посадили” понад 2,5 тисячі ворожих “пташок”. За неофіційними – цифра значно більша.

Розуміючи, що компенсувати втрати власними потужностями не можуть, військове керівництво держави-агресорки вирішило піти тим же шляхом, що й ми, тобто закуповувати цивільні дрони, зокрема китайські, на кшталт «Мавіка», а потім – робити з них ударні (на такі дрони можна ставити систему для скидання гранат та мін. – Ред.).

“Виробництво розвідувальними БПЛА в них майже завмерло. Про ударні взагалі мовчу. За винятком хіба що “Ланцетів”, які сяк-так, але рф ще може серійно виробляти”, – стверджує пан Коваленко.

Директор українського приватного підприємства «Атлон Авіа» Артем В’юнник упевнений, що якби в світі існував гідний контроль за санкціями, то можна було б узагалі звести до мінімуму виробництво БПЛА в рф: “Навіть компоненти, які не мають військового чи подвійного призначення, виробляються дуже обмеженим колом підприємств у світі. Якщо, наприклад, заблокувати постачання двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), якими укомплектовані безпілотники «Орлан-10», то росія дуже не скоро зможе запропонувати аналог подібної системи, а навіть якщо запропонує, то, я впевнений, що перші такі зразки будуть падати дуже часто”.

Він також наголосив, що для того, щоб знайти заміну двигуну, який відтестовано та відпрацьовано роками, необхідно досить довгий час, тим паче, якщо йдеться про ДВЗ.

Військовий експерт Михайло Самусь говорить, що попри те, що в рф справді є проблеми, це ще не означає, що поставки не відбуваються через треті країни, зокрема й готового продукту. Той же Іран регулярно забезпечує агресора своїми дронами-камікадзе.

“Якщо дрони неможливо виготовити, то купити – без проблем. Приміром, зараз рф активно розвиває партнерські відносини з Іраном, зокрема, допомагає йому розвинути свою ядерну програму”, – звертає увагу пан Самусь.

То невже усе так погано? Насправді – ні.

“Хоча російських БПЛА в повітрі більше, ніж наших, але ми потрошки виправляємо ситуацію. Шкода, що тільки з лютого 2022-го суспільство зійшлося на думці, що треба щось робити”, – розповідає очільник ГО “Аеророзвідка” Вадим.

Та й міжнародна спільнота Україну не залишила сам-на-сам з агресором. Партнери по “Рамштайну” намагаються забезпечити нашу державу всім необхідним для перемоги. В тому числі й різними дронами. Наприклад, лише США в рамках військової допомоги передають нам розвідувальні ScanEagle, RQ-11B Raven, RQ-20 Puma, баражуючі боєприпаси Switchblade 300, Switchblade 600, Phoenix Ghost тощо.

А що робить сама Україна, як себе забезпечує?

Найперше слід згадати про «Армію дронів» (це комплексна програма, в межах якої запланована системна закупівля дронів, а також курси навчання відповідних фахівців. – Ред.), започатковану Генштабом ЗСУ та Мінцифрою на платформі UNITED24. З того, що відомо – станом на травень платформа зібрала уже 325 млн доларів (або 12 мільярдів 350 мільйонів гривень. – Ред.). Зокрема, було законтрактовано понад 3800 безпілотників (номенклатура не розкривається, відомо лише те, що значна частина дронів —українського виробництва. – Ред.) на понад 4,1 млрд грн та підготовлено 10 тисяч операторів.

“На сьогодні в Україні функціонує понад 20 шкіл, де люди можуть отримати навички керування дронами. Щодо, власне, БПЛА... Буде ще багато змін, щоби в Україні щомісяця виробляли тисячі дронів, які просто зараз потрібні Силам оборони”, – заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Він також нагадав про створення ударних рот: “У березні в складі ЗСУ було створено три окремі роти ударних БПЛА. Ще вісім таких рот – укомплектовано буквально нещодавно. Це перші у світі війська, які впроваджує Україна, вони посилять вогневі та розвідувальні можливості піхоти”.

Окремо – потреби ЗСУ також задовольняються за рахунок волонтерських закупок (подібний рух у раші майже не розвинений. – Ред.) та великих фондів і компаній. Наприклад, той же Фонд Сергія Притули закупляє для війська сотні комерційних дронів, переважно Mavic 3 (Китай), Autel EVO (США) та PD-1 (Україна).

НАШІ “ПТАШКИ”: ЯКІ ДРОНИ ВИРОБЛЯЄ ТА ЗАСТОСОВУЄ УКРАЇНА НА ФРОНТІ?

БПЛА можна поділити на чотири класи. Усі під час цієї війни застосовують українські військові.

Перший клас – «мікро». До нього належать безпілотники, якими користуються у цивільному житті. Основні моделі, що представлені в Україні та активно використовуються на фронті, – це БПЛА китайської компанії DJI та американські Autel. Головні плюси цих апаратів – компактність, невисока ціна й легкість у використанні. Навіть людина, яка ніколи раніше не запускала дрона, може навчитися керувати ним за лічені години. З мінусів – обмежена дальність та коротка спроможність автономної роботи. Такі апарати можуть безперервно перебувати у повітрі приблизно 30 хвилин.

Другий клас – безпілотники середнього класу, що застосовуються на тактичному рівні та виконують розвідувальні функції. Сюди можна віднести українські БПЛА "Лелека-100" та "Фурія". Ці дрони мають суттєву перевагу над класом «мікро» завдяки тому, що вони створені для військових цілей і можуть перебувати у повітрі близько 3 годин.

Третій клас – оперативно-тактичні безпілотники, що здатні працювати в небі до 10 годин, а також мають збільшений радіус дії, що дозволяє працювати у розвідці. До такого типу БПЛА належать багатоцільові дрони українського виробництва PD-2 та Raybird-3.

Четвертий клас – стратегічні БПЛА, або бойові (ударні). До таких належить, наприклад, турецький бойовий дрон Bayraktar TB-2. Він здатен перебувати у повітрі до 24 години, вести розвідку та нести керовані бомби.

З типами БПЛА розібралися, а тепер про те, які ж виробляє Україна?

Список дуже великий, тому ми відібрали саме ті проекти, які вже пройшли сертифікацію та запущені в серійне виробництво.

Фурія

«Фурії» виготовляє НВП «Атлон Авіа» з 2014 року. Як зазначають у самій компанії, до початку війни вони передали ЗСУ, Національній гвардії та Службі безпеки України близько 100 комплексів.

«Фурія» здатна діяти у радіусі 50 кілометрів та перебувати в повітрі до 3 годин, що є досить високим показником для безпілотника тактичного рівня.

Ціна комплексу "Фурія" залежить від комплектації, в мінімальній – $60 тис., а в найбільш широкій – близько $160 тис.

Raybird-3

Цей дрон створила столична компанія Skyeton, і те, що про нього відомо – вражає.

Raybird-3 може підніматися на висоту до 4500 км і залітати в тил росіян на 1200 км, максимальна дальність польоту в автономному режимі становить 2500 км, а швидкість досягає 140 км/год. Дрону не страшні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), адже в зоні їхньої дії апарат переходить із GPS на інерціальну систему навігації, а цифровий канал передавання даних надійно захищений від злому та перехоплення управління. Відомо, що Raybird-3 літає за заздалегідь запрограмованим маршрутом і повертається на базу. Апарат передає відео з камери на відстань до 120 км.

Raybird-3 добре показав себе під час контрнаступу ЗСУ в Харківській області. росіяни намагалися збити його в районі Балаклії за допомогою ЗРК "Бук", але дрон ухилився, вистежив комплекс та склад боєприпасів, а потім передав їхні координати артилеристам.

Зараз цей дрон працює на Бахмутському напрямку.

PD-2

PD-2 – це багатоцільовий безпілотник для повітряної розвідки та бойового застосування. Для потреб ЗСУ київська компанія UkrSpecSystems виготовляє його з 2020 року.

Наземна станція керування може забезпечувати одночасне керування двома БПЛА. Дрони оснащені оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, підвіс – кількома камерами та тепловізором, що дозволяє вести спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь-який час доби.

Основні характеристики залежно від модифікації:

• Час польоту – від 8 до 10+ годин;

• Максимальна висота – до 5 000 м;

• Максимальне корисне навантаження – до 19 кг;

• Максимальна швидкість – до 140 км/год;

• Дальність – до 1 000 км.

Лелека-100

“Лелека 100" є одним з наймасовіших вітчизняних безпілотників. Компанія-виробник з Дніпра DeViRo ще до війни передала військовим більш ніж 300 цих “пташок”.

Комплекс розроблений для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об’єктів у режимі реального часу в умовах складної радіоелектронної обстановки.

“У ЗСУ цей БПЛА один із наймасовіших у класі тактичного рівня”, – розповідає Ярослав Гончар, співзасновник українського ГО «Аеророзвідка».

Дрон здатний розвивати швидкість до 120 км/год та коригувати вогонь по ворожим цілям на глибину до 50 км. Максимальна висота польоту – 1500 м, гарантована довжина маршруту – 100 км. У повітрі він може перебувати 2-2,5 години.

RAM II UAV

Це – дрони-камікадзе, виготовляє їх також компанія DeViRo. Саме на них після масованої ракетної атаки рф на Україну 10 жовтня українці за добу зібрали 352 млн. грн.

RAM II UAV – це баражуючий боєприпас, розроблений на основі розвідувального БПЛА "Лелека-100". Радіус польоту – до 30 км, час польоту – до години, крейсерська швидкість – 70 км/год, максимальна висота – 1000 м. Вага дрона – 8 кг, в тому числі маса бойової частини – 3 кг.

Оснащується термобаричними, бронебійними та осколково-фугасними боєприпасами. RAM II UAV запускається з катапульти з землі або пікапа, час розгортання – 10 хвилин. Використовується для знищення систем ППО, броньованої техніки та скупчень живої сили ворога.

Дрон також може виконувати розвідувальну функцію адже оснащений камерою із 10-кратним зумом.

Punisher (Каратель)

Цей дрон розробили українські інженери-ветерани бойових дій на Донбасі, які об'єдналися в компанію UA Dynamics.

Punisher – це багаторазовий ударний дрон для нанесення високоточних ударів з повітря в тилу ворога. Пріоритетними цілями для безпілотника є командні пункти, засоби радіоелектронної боротьби, засоби ППО, склади боєприпасів і пального та механізована піхота.

Дальність польоту – 45 км, швидкість – 190 км/год, висота – 100-400 метрів. В рух дрон приводить майже безшумний електричний двигун, який не залишає теплового сліду.

Повідомляється, що Punisher наносить високоточні удари бойовими снарядами в глибокому тилу ворога. Дрон з висоти сотень метрів і на швидкості більше 100 км/год влучає в ціль розміром 4 на 2 метри.

Вартість комплексу – $70 000.

Інші цікаві проекти:

Розвідувальний БПЛА Sirko

Створений стартапом Skyassist, заснованим у березні 2022-го. Вже налагоджене серійне виробництво цього БПЛА. До кінця літа планують виготовити 2000 штук.

Характеристики Sirko:

• Розмах крила – 0,9 м.

• Вага – 1,5 кг.

• Робоча висота – 200–300 м.

• Тривалість польоту – 50–70 хв.

• Довжина маршруту – до 100 км.

• Відеозв’язок з оператором – до 30 км.

Команда Skyassist каже, що вже успішно провела випробування БПЛА під дією РЕБ, але результати публічно оголошувати відмовились.

Наразі в розробці Skyassist ще чотири продукти:

• апарат для невидимого зв’язку Potai;

• мікроБПЛА для спецзавдань Bdzhola;

• перехоплювач БПЛА Faino;

• ударний дрон.

«Гор»

Це також розвідувальний БПЛА, який створив український стартап Airlogix спеціально для сухопутних військ. Він призначений для розвідки й коригування артилерії на висотах до 3500 м. 28 комплексів уже передані ЗСУ.

Деталей про цей дрон небагато, лише – що його радіус дії становить 40 км. За словами засновника стартапу Віталія Колесніченка, така відстань дозволяє виявляти майже всю ворожу артилерію, засоби електронної розвідки, засоби електронної боротьби та РЕБ.

...Також варто додати до переліку спільний проект волонтерів і Збройних сил, які відкрили в Одесі фабрику дронів. За місяць там збирають 5000 (!) БПЛА різних типів.

Перший тип – дрони-камікадзе, здатні «працювати» по ворожих цілях – живій силі та техніці – на відстані до 8 кілометрів навіть в умовах радіоелектронної боротьби.

Другий тип – дрон-бомбардувальник. Дальність 15 кілометрів, має камеру з десятикратним зумом, озброєння – кумулятивні та осколкові гранати. БПЛА несе вагу до трьох кілограмів. Може одночасно скинути шість боєприпасів, а може їх скидати точково по заздалегідь запланованій траєкторії.

Третій тип – це маленький дрон-розвідник. Тут все ясно.

КУДИ ЗНИК “БАЙРАКТАР” ТА ДЕ НАШІ ПОДІБНІ «ШАХЕДАМ» УДАРНІ АПАРАТИ?

Турецькі безпілотники “Байрактар” стали ледь не найвідомішими апаратами цього типу у світі, зокрема, вони чудово показали себе у ході Другої карабахської війни 2020 року, успішно знищуючи вірменські танки та бронетехніку. За інформацією Міноборони, починаючи з 24 лютого ЗСУ отримали у своє розпорядження близько 50 Bayraktar TB2, які неодноразово брали участь у зйомках багатосерійного “вибухового” серіалу під назвою “Чорнобаївка”. Проте останнім часом «Байрактар» якось зник з радарів українського інфорполя. У чому причина?

Олександр Коваленко пов’язує це з тим, що у Генштабі просто не хочуть «світити» координати, де працюють ці дрони.

“Про роботу “Байрактарів” справді повідомляється небагато, але свою роботу ці БПЛА на фронті виконують, нікуди вони не зникли”, – каже військовий експерт.

У росії, на жаль, засоби протиповітряної оборони потужніші, ніж у Вірменії. І в умовах ешелонованої російської ППО, використовувати Bayraktar TB2 як ударні безпілотники стало просто невигідно. Досить багато шансів, що його зіб'ють. А один Bayraktar TB2, нагадаємо, коштує близько $9 млн.

“Тому, – пояснює Олександр Коваленко, – турецькі безпілотники використовуються зараз більше як розвідувальні. З огляду на якість встановленої на них апаратури – дуже ефективно. І літають вони поза зоною досяжності російських ППО”.

Отже, “Байрактари” – в строю. А що відомо про українські аналоги “шахедам” – де вони? У нас точно інженери не дурніші, ніж в Ірані, аби зробити безпілотники такого типу. Зрештою, починаючи з жовтня місяця наші зенітники вже стільки їх позбивали, що “дослідного” матеріалу повинно бути достатньо. Це, по-перше.

А по-друге, звідки в раші ці БПЛА, які, схоже, ніяк не закінчаться. Можливо, агресор уже налагодив у себе їх виробництво? Зрештою, як ставитися до повідомлень про те, що Тегеран обговорює з мінськом перспективи складання цих дронів-камікадзе у білорусі?

За словами Олександра Коваленка, в середньому Іран зараз виробляє щомісяця близько 100 одиниць цих дронів: 50 Shahed-136 та 50 Shahed-131. Щодо налагодження виробництв в інших країнах – рф, білорусі, то, каже він, наразі цій інформації підтверджень немає. Втім, експерт усе ж не виключає розвиток подібного сценарію в майбутньому. У тому ж Таджикистані налагоджено виробництво інших іранських БПЛА – Ababil 2.

“Ababil 2 – це не ударний, а розвідувальний дрон. Тим не менш, потужності розгорнуто. Чи можуть в Таджикистані виробляти також “шахеди” – питання. Втім, як варіант, Іран може налагодити додаткову лінію виробництва цих дронів у себе”, – вважає пан Коваленко.

Для рф це було б дуже вигідно. Адже ці дрони, якщо порівнювати з ракетами, запасів яких в агресора залишилося небагато, – значно дешевші.

“Запускаючи, наприклад, одну ракету Х-101, або Х-55, або “Калібр”, ворог витрачає від 7 до майже 13 мільйонів доларів. А 10 “шахедів” – це 300 тис. доларів. Тобто фактично 30 “шахедів” – це 1 мільйон доларів. А 210 шахедів – це повноцінна крилата ракета. Безумовно, ефективність цих дронів низька, ми їх навчилися збивати. Втім, точно так само навчилися збивати російські крилаті ракети. У ніч з 8 на 9 травня наша ППО перехопила 23 із 25 ракет”.

Командування ворога, на думку аналітика, зараз обирає більш дешеву альтернативу для терору, мовляв, щось та й попаде в ціль.

“Тому Shahed-136/131 все ще небезпечна і досить серйозна загроза”, – підкреслив Олександр Коваленко.

На питання, де наш аналог іранських дронів-камікадзе, експерт згадав про секретну розробку "Укроборонпрому" – ударний БПЛА, здатний атакувати цілі на відстані до 1000 км.

“Ця “пташка” наразі знаходиться на стадії випробування”, – переконує експерт.

Про цей безпілотник майже нічого не відомо. Остання заява керівника проектів концерну Олега Болдирєва звучала так: “Наш БПЛА схожий на іранський "Шахед", але на відміну від нього здатний атакувати цілі кілька разів. Він уже є. Ми, українці, жадібні люди. У нас будуть "камікадзе" з можливістю повернення”.

Продовжуючи тему, Олександр Коваленко зазначив, що дрон-камікадзе повинен мати можливість оминати ППО противника. А запускати ще до кінця невипробуваний дрон – неефективно.

“На сьогодні Україні вигідніше використовувати інші БПЛА. Вони не обов’язково мають бути з потужною бойовою частиною, головне – щоби була достатня дальність польоту. Наше завдання – якомога більше виснажити протиповітряну оборону ворога”, – наголошує він.

А коли загалом система ППО рф послабшає, то використання таких дронів-камікадзе стане більш доцільним.

“Ми добре працюємо по “шахедах”. 8 травня ворог запустив їх 35 штук, і ми всі приземлили. Щоб зробити й запустити стільки дронів – треба багато часу та ресурсів. Якщо почнемо їх запускати вже зараз, то можемо теж одномоментно втратити їх всі. І який з цього буде ефект? Нам потрібен щонайперше ККД, а не демонстрація, що, мовляв, у нас також щось літає та вибухає”, – резюмував Олександр Коваленко.

Мирослав Ліскович. Київ