Обама: справи здав. Європа: справи прийняли

Обама: справи здав. Європа: справи прийняли

Укрінформ
З приходом до влади в США "сил, які виступають за цинізм" на Європу очікують "злі, жорсткі та складні часи"

Під час прощального візиту до Берліну Барак Обама виглядав задоволеним і майже безтурботним. Президентствувати йому залишилось 2 місяці, і після цього тяжкий вантаж відповідальності чи не за увесь світ вже не буде лежати на його плечах.

Але здавати вахту зарано. Ще багато чого треба зробити. Наприклад, підготувати, наскільки можливо, європейських партнерів до того, що їх чекає зовсім скоро. Не випадково, адже крім двосторонніх зустрічей з "дорогою Ангелою" в німецькій столиці пройшов міні-саміт на шістьох: США та ФРН плюс Великобританія, Іспанія, Італія та Франція. Лідерам цих країн Обама розповів про свої особисті враження про наступника, з яким сам вперше поспілкувався лише днями.

На спільній прес-конференції з Меркель у четвер Обама одразу застеріг, що не очікує, що нова адміністрація буде в точності слідувати тому курсу, який є зараз. (Звичайно, ніхто не очікує, не він один). Але все ж таки сподівається на те, що по найбільш значущим зовнішньополітичним напрямкам, а до таких належать і відносини з Москвою, загальний курс все ж збережеться, і новий господар Білого дому не стане укладати з Кремлем навіть вигідні на перший погляд угоди, які йдуть врозріз з міжнародними нормами і "будуть шкідливими для менших країн".

УКРАЇНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ

На це сподівається і німецька канцлер, яка, за її словами, розраховує на продовження співпраці, зокрема з пошуку політичного вирішення українського питання.

"Ми дуже тісно працювали разом у зв'язку з анексією Криму, вторгненням Росії в Україну та намагалися знайти тут дипломатичне рішення", - сказала Меркель, нагадавши, що для цього був створений Нормандський формат, роботу якого підтримує і США.

Про Мінські угоди кілька слів сказав і Обама, у контексті санкцій і того, що вони повинні діяти до повного виконання цих угод. Він запевнив, що американці продовжують підтримувати народ України і вважають, що "кожна країна повинна мати право самостійно розпоряджатися своєю долею".

Це питання - продовження антиросійських санкцій - одне з тих, які чинний поки що президент США повинен був обговорити й з іншими гостями Меркель - Терезою Мей, Франсуа Олландом, Маріано Рахоєм і Маттео Ренці - у п'ятницю.

Питання продовження європейських обмежувальних заходів, дія яких завершується на початку наступного року, буде дискутуватися в Брюсселі ще наприкінці цього. Тут теж важливою є трансатлантична єдність, яке виглядає сьогодні не такою непохитною, як ще півтора тижні тому. І це, не кажучи вже про зростання числа "тих, хто сумнівається" в самому Євросоюзі.

БЕЗПЕКА В ТРАНСАТЛАНТИЧНОМУ СЕНСІ

Українське питання - лише одне зі списку проблем безпеки, які хвилюють США та ЄС/Німеччину. І не єдине, у якому цей тандем на міцність випробовує Росія. Невипадково взаємини з Москвою зайняли важливе місце під час берлінських переговорів. І в площині Сирії, і кібер-безпеки, та інших. У Вашингтоні стверджують, що мають "чіткі докази" причетності російських "фахівців" до кібер-атак у США; у Німеччині спецслужби вже заявили про побоювання, що такі ж методи будуть застосовані і під час виборів до бундестагу в 2017 році.

Ще більше європейські лідери повинні напружитися з урахуванням недавніх взаємних майже компліментів в трикутнику Трамп-Путін-Асад, які попередньо бачать себе "природними союзниками". Як і з приводу подальшої лідируючої ролі США в НАТО. Меркель ось каже, що "всерйоз сприймає сигнали президента про те, що Німеччина і в цілому європейські країни НАТО повинні будуть у майбутньому більше втягуватися", що не може, звичайно, довгостроково зберігатися існуючий дисбаланс, коли основний внесок в альянс робили США. З іншого боку, сам Обама зауважив, що зустріч з Трампом переконала його, що той схильний до співпраці в рамках Альянсу як основи міжнародної безпеки. Питання лише, якою буде пайова участь.

ГОЛОСУЙТЕ ЗА МЕРКЕЛЬ

У німецькому повітрі висить питання: чи буде Меркель балотуватися на четвертий термін. Сама вона повинна була вже давно оголосити про своє рішення, але ні, тягне. І навряд чи через те, що набиває собі ціну, а тому що реально ще не вирішила, хоча деякі завзяті політики вже оголосили, що піде. Втім, зовсім скоро інтрига вирішиться: офіційну заяву обіцяють вже найближчої неділї на з'їзді її партії, Християнсько-демократичного союзу.

Якби Обама був німцем, він би точно голосував за фрау. Так він і сказав під час спільної прес-конференції, а ще в інтерв'ю німецьким ЗМІ. Мовляв, "я радий тому, що вона є, і німці повинні цінувати її", тому що "викликає величезну довіру і готова боротися за свої принципи" і тому що може вести за собою всю Європу. "Вона у вас міцний горішок, вона впорається!", - сказав Обама і, здається, навіть весело підморгнув журналістам.

Не раз він назвав Ангелу другом і надійним партнером, більше того, "найнадійнішим партнером". При цьому варто згадати, що так було аж ніяк не всі останні 8 років, і відносини між двома стали, як охрестила їх німецька преса, "любов'ю з другого погляду". А може і з третього, тому що реально зближення позицій відбулося десь у 2013 році (до речі, саме у тому році Обама, який став президентом у 2008-му, вперше приїхав до Берліну, хоча до цього двічі бував у ФРН, але не у столиці) і пізніше.

Далеко не в останню чергу у зв'язку з Україною. Потім була Сирія та багато ще чого. Можна навіть дещо спрощено сформулювати так, що тісною співпраця стала саме на тлі російської загрози, коли партнери продемонстрували, чимало здивувавши Путіна, рішучість об'єднаного Заходу протистояти.

Незважаючи на те, що позиції двох лідерів аж ніяк не завжди збігалися, партнерство між двома країнами стало дійсно "стовпом" зовнішньої політики, причому не тільки німецько-американської. До речі, твердження про те, що на берегах Шпреє роблять так, як сказали у Вашингтоні, все ж перебільшені. І вплив США на німецьку політику зовсім не такий визначальний, як люблять говорити у Москві.

ДОВГІ ТЕПЛІ ПРОВОДИ

Прощання 44-го президента США з Європою, з Німеччиною було сповнене лише приємними речами. Спілкування з господинею явно було таким, обидвоє постійно робили один одному компліменти та спілкувалися не тільки формально. У перший день візиту, середу, вечеря проходила віч-на-віч, в готелі Adlon поруч з Бранденбурзькими воротами, де зупинився американський лідер, і тривала цілих 3 години. Про що говорили за пивом і рулькою, нікому не розповіли.

У четвер відбулася вже звана вечеря у відомстві канцлера з тісним і дуже симпатичним колом гостей, серед яких були тренери німецької футбольної збірної з футболу Йоахім Лев та національної збірної США Юрген Клінсманн, німецький біохімік і лауреат Нобелівської премії Томас Зюдхоф, знаменитий диригент Даніель Баренбойм, режисер Том Тиквер, директор-засновник Єврейського музею в Берліні Міхаель Блюменталь, космонавти Томас Райтер і Олександр Герст, керівник організації "Атлантичний міст" Фрідріх Мерц, а також радник канцлера з питань зовнішньої політики і безпеки Крістоф Хойсген (так добре нам відомий). Чоловік Ангели Меркель Йоахім Зауер, звичайно. А ось Обама поїхав своє турне без першої леді. Але дама поруч з ним була - радник з національної безпеки Сьюзан Райс.

Крім названих вище зустрічей і вечерь у програмі 6-го за рахунком візиту не було практично нічого, навіть улюблених виступів перед громадськістю. Вранці встав, сходив у спортзал, потім у Посольство США. У диппредставництво поїхав на броньованому лімузині, дарма що від дверей готелю до посольських рівно 150 метрів і безлюдний простір, оскільки весь квартал перекрито на цілих 46 годин так, що муха не пролетить, літає тільки гвинтокрил, а охороняють одномоментно аж 2400 поліцейських (а всього на час візиту їх задіяно 5 тисяч з 14 федеральних земель). Взагалі про те, чи виходить дорогий гість кудись, можна було гарантовано знати з появи у повітрі гвинтокрила.

МИНУЛЕ НЕБЕЗХМАРНЕ, МАЙБУТНЄ НЕВИЗНАЧЕНЕ

За фасадом, який являють собою сьогодні такі прекрасні стосунки,знаходиться, втім, чимало проблем. Наприклад, відомий шпигунський скандал, коли з'ясувалося, що американські спецслужби прослуховували навіть мобільний телефон глави уряду ФРН. Незважаючи на стриману (на диво) реакцію Меркель - "шпигувати за друзями - це взагалі неприпустимо" - і подальшу відсутність якихось заходів, осад, звичайно, залишився. Або угода про вільну торгівлю між ЄС і США - TTIP, яку так проштовхує Меркель. При Трампі ця угода, що викликала шалений опір у самій Європі, взагалі підвисне. У четвер вона визнала, що "на даний момент вона не може бути підписана", але не здалася: "Я впевнена, що одного разу ми до цього повернемося".

Неприйняття між Трампом і Меркель, які ніколи раніше навіть не зустрічалися, склалося заочно. Він обізвав у ході передвиборчої кампанії свою конкурентку Хіларі Клінтон "американською Меркель", і це не було компліментом. Канцлер не настільки емоційна, але було ясно, що не цього президента хотіла вона собі в партнери. Обраного президента, звичайно, привітала, але її меседж про готовність будувати відносини на основі спільних цінностей для вух багатьох прозвучав радше не як запрошення до співпраці, а як попередження. Навіть телефонної розмови між двома поки не було.

У цілому Європі, "демократичним країнам", треба знати, що у США "прийшли до влади сили, які виступають за цинізм". Про це, про те, що на Європу очікують "злі, жорсткі та складні часи", попередив у Берліні Барак Обама.

Європа це, схоже, прекрасно розуміє. І особливих ілюзій не має.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-