Туфлі від Іванки Трамп. Як подружитися з новим керманичем США?

Опитування 11.11.2016 11:02 2144

Україна й США: точка зору експертів щодо найефективніших дій та планів української дипломатії й політикуму

Перемога Дональда Трампа викликала певну розгубленість у офіційної київської влади. Вони в унісон із суспільством вірили у цифри опитування громадської думки в Америці, і здається, занадто помітно очікували на перемогу Хілларі Клінтон. Як тепер миритися? Кого посилати? Чи налагоджувати додаткові канали. Про це ми запитали експертів.

ЗНАЙДІТЬ ЖІНКУ, ЯКА НОСИТЬ ТУФЛІ ВІД ІВАНКИ ТРАМП

Роман Безсмертний, Надзвичайний і повноважний посол України, екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи:

- До інавгурації президента США, до 20 січня, ще є чимало часу, щоб усі ці речі добре проаналізувати. Щоб зрозуміти місце і роль України в нинішній ситуації й заглянути трошки наперед. Подивитися, а що може бути там, по ключових складових, дотичних проблемах України та США. Скажімо, роль України в Раді Безпеки ООН, роль України в системі безпеки на європейському континенті, ситуація з Нормандською четвіркою, Нормандським процесом і Мінським процесом.

Далі, роль і місце України у Придністровському процесі, бо він ще далеко не завершений і т.ін.

Наступне - це місце і роль України і перспективи в європейському економічному співтоваристві.

Це тема економічної співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Безпекової співпраці. Ніщо так не віддаляє, як слова, і ніщо так не зближує, як спільна робота, спільна діяльність. Навіть, якщо взяти цю помітну ставку України, яка була на виборах, це не означає, що Трамп буде ритися в Фейсбуці, шукаючи, коли та що сказав про нього якийсь український міністр чи посадова особа. Він його не знав, не знає, і може так бути, що завершиться каденція, і знати не буде.

Роман Безсмертний

Тому я не раджу нашим посадовим особам видаляти з Фейсбуку свої враження, відчуття тощо. Треба розуміти хто ми, хто - вони і систему комунікацій. Не треба лякатися передчасно.

Друге. Очевидно, що певна методологія стосунків офіційних, не офіційних, контакти, вони зміняться. До цього треба бути готовими. З усіх складових, про які я казав, треба провести хороший моніторинг, проаналізувати, насамперед, по якісному складнику, по кількісному складнику, по кадровому забезпеченні. Бо це та річ, яка важлива, не з точки зору, подобається / не подобається, а з точки - забезпечити співпрацю, просування певних речей.

І  найважливіше, про що я хочу сказати. Не пізніше як до березня місяця треба вийти на чітке розуміння, наше бачення розвитку ситуації з Мінським процесом. І з Нормандським процесом. І зрозуміти, що в кінці березня тільки запуститься виборча кампанія у Франції, Німеччині тощо. Треба буде розуміти, що у нас попереду ще деякі сюжети. Але, якраз у цьому і є перевага України. Європа ще буде на рейді, вона ще не буде готова чітко акцентуватися на цих проблемах. І тому, оту паузу, яка буде для Берліна, для Парижа дуже активною, з точки зору внутрішньої політики, для України її треба активізувати у співпраці зі Сполученими Штатами Америки, новою адміністрацією та їх контрагентами в Європі.

Для мене очевидно і зрозуміло, що те, що прогнозувалося - це роль Польщі зросте, роль Литви зросте, на всіх європейських процесах. Треба розуміти те, що тема пошуку контактів із Лондоном стає дуже активною, і не треба легковажити.

Шукати того, як достукатися до Трампа можна через кілька столиць - Варшава, Вільнюс, Лондон, Тель-Авів. І це треба почати робити, як можна активніше. Точніше, бажана актуальність «вікон» тут зворотня.  Якби мені сказали, якщо є можливість виходити на Тель-Авів сьогодні і стукатися через ізраїльтян до Трампа  - це треба робити.

Далі, треба робити через Лондон, і треба їм - і першим, і другим пропонувати своє бачення, своє розуміння великого і малого порядку денного: і економіку, і політику, у безпекові речі тощо.

Чому я так детально все це розбираю? Республіканці будуть приділяти увагу конкретним речам, конкретним справам, бізнесу тощо. Не розмовам узагалі. Не меморандумам, які треба буде приймати, над ними треба буде працювати, не домовленостям взагалі, а конкретним крокам, пов'язаним із енергетичною сферою, з безпековою сферою тощо.  І тут уже треба розуміти, наскільки ми здатні виробити наші пропозиції і запропонувати певні рішення, використовуючи наше місце і роль та можливості.

А що стосується персоналій... Зараз знайдіть жінку, яка носить туфлі Іванки Трамп (дочки американського президента від першого шлюбу, керівника його передвиборчої кампанії – ред.), і це буде непоганий посол України.

Зовнішня політика, міжнародні відносини - це речі, які й розуміються, і реалізуються й у великому, і в малому. Можна розбирати це, як геополітичні питання, а можна бути просто людиною заангажованою й, запропонувати відкрити представництво відомої американської кампанії. Але це все важливо, це треба все бачити, і комусь його скласти в пазли і пазлики, і в рішення та документи, зрештою. Уявіть собі, що там сьогодні фірма, яка звернулася туди, в Штати, центральну квартиру, ми хочемо відкрити там представництво по всіх обласних центрах, там фірми такої-то та такої-то. Тобто, справи-справи-справи, конкретика, конкретика і конкретика. Я казав недавно і зараз не залишаю надії, що бізнесмени і бізнесмен, вони десь там зможуть зрозуміти одне одного.

КОМПЛІМЕНТИ МІЖ ПУТІНИМ ТА ТРАМПОМ НІЧОГО НЕ ОЗНАЧАЮТЬ...

Бачо Корчилава, експерт, у 2005-2010 роках - прес-аташе посольства Грузії в Україні:

- Ніяких нових центрів комунікацій створювати не треба. Треба вести звичайну політику, як ведеться між двома країнами за офіційними каналами, бо завжди спадкоємність, тяглість політики існує.

У нас, наприклад, була програма навчання і оснащення армії, яка створювалася за президентства Клінтона. Тобто вона була підписана, а після приходу президента Буша вона буквально через кілька днів запустилася і дуже вдало пройшла. Республіканці в своїй зовнішній політиці завжди були дуже агресивні й прогнозовані. Представник партії завжди дотримується однієї чи іншої лінії, у них є свій курс, у тому числі й з питань зовнішньої політики. По-друге, дуже важливо, хто очолить у США Міністерство оборони, Держдепартамент, Міністерство юстиції, і хто буде радником з національної оборони. Ці чотири прізвища найважливіші, від цих персон залежатимуть наші відносини, і що саме ми будемо пропонувати.

Якщо ж говорити про персоналії. Трамп дуже добре знайомий із Саакашвілі. Яресько, швидше за все, з ним знайома, навряд чи він знайомий із Яценюком.

Але я не вірю, що такі «соціальні» канали спілкування серйозно впливатимуть чи допомагатимуть вирішити серйозні питання. Обаму також багато хто знав в Україні. Зовнішня політика - це також процедура, яка працює в певному порядку. І такого не буває, щоб - ось він мене любить, і зараз він для мене все зробить.

Бачо Корчилава / Фото: gazeta.ua

Обмін компліментами з Путіним нічого не значить. У 2012 році Обама попросив Медведєва почекати трохи на відповідь щодо системи ПРО, мовляв, дай мені виграти вибори. Вони там теж обмінялися компліментами. І на що зрештою вийшли російсько-американські відносини? Під кінець каденції він уже планував істотно збільшити розгортання важких озброєнь, бронетехніки та іншого обладнання в країнах НАТО в Центральній і Східній Європі й казав, що цей крок спрямований на стримування Росії від подальшої агресії в регіоні.

Путін дуже часто їздив до Буша, навіть на ранчо у нього був у Техасі, й що далі? Курс Америки та її президента не залежатиме від особистих відносин.

Гадаю, що симпатії команди республіканців з комунікаторами України будуть залежати від партійної приналежності, переконань та ідеологічної близькості. І не зважайте на слова Трампа під час виборчих перегонів. Треба чекати, працювати і думати, що пропонувати Америці. Крім того, Трамп - це команда, а республіканці - це традиції. Не виключено, що міжнародним напрямком буде відати Майк Пенс, а це протилежність новому президенту, дуже консервативний у поглядах. Тому, не будемо думати, що всю зовнішню політику потужної держави можна зрозуміти по передвиборчих висловлюваннях.

У США ПРЕКРАСНИЙ ПОСОЛ - НЕ ТРЕБА НІЧОГО ВИГАДУВАТИ

Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної безпеки Національного Інституту Стратегічних досліджень:

- Щодо українських очікувань, так деякі українські «достойники» дуже були впевнені в соціології. Вони не знають, що окремі соціології працюють в Америці так само: рейтинг клієнта зростає від траншу до траншу.

Сергій Здіорук

Нова комунікація з адміністрацією Трампа - задача Міністерства закордонних справ, Кабінету міністрів. Але в нас прекрасний посол у США - Валерій Чалий, який є і добрим аналітиком, і кваліфікованою людиною, і працював заступником міністра закордонних справ, в АП. Його визнають у колах дипломатичних і натовських, і євросоюзівських. Тим паче, він абсолютно нормальний соратник нашого Президента. 

Щодо решти ймовірних комунікторів: визнавати в Америці повинні українську державу і українську політику. А персоналії, це вже таке діло. Хоча, звичайно, каналів має бути тисячі, і використовувати силу та авторитет американської діаспори ми просто зобов'язані. Якщо ж ми матимемо змогу, то добирати слід патріотів і професіоналів. І тоді людина буде, крім державних директив і настанов, керуватися серцем і духом українства. І завжди буде пам'ятати, якщо йому не буде вистачати директив, він буде пам'ятати, що за ним Україна, що йому треба захищати до останнього патрона, до останнього подиху українські інтереси.

Олена Мігачова, Київ

Перше фото: АА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-