Референдум у Нідерландах: додатковий час

11.11.2016 09:00 4959

Парламент Нідерландів надав уряду додаткові 6 тижнів на переговори щодо ситуації із ратифікацією Угоди про асоціацію Україна-ЄС

1 листопада сплив термін, коли нідерландський уряд мав визначитися, як вчинити із результатами квітневого консультативного референдуму, на якому більшість виборців проголосували “проти” ратифікації угоди їхньою країною. Цей термін встановив парламент Нідерландів під час голосування у вересні.

Ще у квітні, одразу після оголошення результатів референдуму, прем’єр-міністр країни Марк Рютте заявив, що влада буде поважати волю виборців, згодом уточнивши, що уряд намагатиметься знайти “юридично зобов’язуюче рішення”, яке відображатиме позицію тих, хто голосував “проти”. 

Наближення дедлайну створювало у Гаазі нервову обстановку, адже домовленостей про підтримку планів уряду із парламентом так і не було досягнуто. Прем’єр-міністр Рютте кілька разів повторював, що залишається песимістичним щодо переговорів, а напередодні навіть вдався до вкрай емоційних заяв. Під час традиційної п’ятничної прес-конференції за кілька днів до дедлайну Рютте закликав опозиційні партії підтримати рішення щодо ратифікації документу, назвавши це “національним інтересом” Нідерландів.

Аргументи, до яких вдався голландський прем’єр, стосувалися не тільки і не стільки внутрішньої ситуації, скільки геополітичного контексту. “Це набагато більше, ніж Нідерланди”, - заявив Рютте. За його словами, відмова Нідерландів від ратифікації буде помилкою та посилить нестабільність у регіоні, в той час як Європі треба проявити єдність у відповідь на агресивну зовнішню політику Росії.

"Наша європейська єдність - найкраща відповідь на зовнішню політику Росії, що веде до дестабілізації на кордонах ЄС, щодо Криму, а також Сирії, де сотні тисяч невинних людей знаходяться у пастці в Алеппо", - сказав він. 

Голландські опозиційні партії сприйняли заяву, яку сам прем’єр назвав “криком душі”, досить прохолодно. Водночас, за день до дедлайну, 31 жовтня, у листі до парламенту Рютте повідомив, що уряд бере додаткові 6 тижнів, щоб знайти  рішення. В інтерв’ю ЗМІ він уточнив, що домовленості із опозицією про підтримку не було досягнуто.

ПРО ЯКЕ РІШЕННЯ ЙДЕТЬСЯ?

У листі до парламенту Рютте описав загальне бачення документу, в якому може бути втілене “юридично зобов’язуюче рішення”. А в заяві голландського прем’єра, оприлюдненій вслід за листом, окреслюються ті питання, про які хочуть вести переговори Нідерланди. 

“Уряд бачить це у вигляді рішення на рівні глав держав і урядів, яке би встановлювало, що Угода про асоціацію не дає права на членство України в Європейському Союзі й не є кроком на шляху до такого членства, не надає Україні гарантій колективної безпеки, не накладає на європейські країни зобов'язань щодо військової співпраці, не дає українським працівникам прав доступу до ринку праці ЄС, не створює зобов'язань щодо фінансової підтримки Україні. Крім того, таке рішення має додатково встановити, що зміцнення верховенства права в Україні, зокрема що стосується боротьби з корупцією, є центральною частиною Угоди про асоціацію", - йдеться у заяві Рютте.

На думку голландського уряду, якщо рішення затвердять, таким чином буде віддано належне застереженням виборців, які голосували проти документу на референдумі, та при цьому з’явиться можливість ратифікувати Угоду.

"Ми вважаємо, що можна знайти добру комбінацію, яка б враховувала чутливі для Нідерландів моменти... Як ви знаєте, в угоді нічого не було заявлено про майбутнє членство України або питання військової допомоги. Ми хочемо переконатися в інтересах наших громадян, що це питання прояснено", - заявив під час нещодавньої прес-конференції міністр закордонних справ країни Берт Кундерс.

Берт Кундерс

РОЛЬ ПАРЛАМЕНТУ

Голландські аналітики та медіа вказують на складність політичної ситуації, в якій опинився уряд Рютте: з одного боку, Нідерландам необхідно буде домовитися з Україною та 27 членами ЄС, з іншого – погодити рішення із власним парламентом. При цьому, із наближенням парламентських виборів у країні (15 березня 2017 року), кожна з партій все менше готова йти на компроміс та підтримувати прем’єра. Зараз навіть ті партії, які під час кампанії активно підтримували угоду з Україною, тиснуть на уряд щодо рішення.

Дебати, які пройшли в парламенті у вівторок, показали, що сильної однозначної підтримки уряду в цьому питанні немає. І хоча вотум недовіри, виставлений на голосування під час дебатів, підтримали лише 16 із 150 членів парламенту, проте, як зазначила одна із голландських газет, додатковий час на переговори парламент надав  із “неприхованим небажанням”.

Ситуація ускладнилася ще більше з виходом із коаліційної партії PVdA депутата Жака Монаша, який пояснив свій крок, зокрема, розбіжностями у поглядах через вибори лідера партії та незгодою із ситуацією щодо референдуму. На думку депутата, уряд мав слідувати результатам волевиявлення. До його виходу із партії, коаліція мала 76 місць, що давало їй більшість.

Нині дві коаліційні партії – VVD, до якої належить прем’єр-міністр країни, та PVdA мають рівно половину місць у нижній палаті парламенту.

Однак у сенаті правлячі партії мають меншість: із 75 місць VVD та PVdA разом займають 21 крісло. Для того, щоб представлений ними документ здобув підтримку, уряду треба заручитися згодою ще кількох опозиційних партій. Експерти вважають, що теоретично уряд може розраховувати на підтримку опозиційної D66, яка під час підготовки до референдуму вела активну кампанію “за” угоду. Проте для позитивного голосування у сенаті необхідна згода ще однієї опозиційної партії - CDA, яка поки не висловила підтримки планам уряду.

Визначитися із результатом переговорів голландський уряд хоче до 15-16 грудня, коли має відбутися засідання Європейської ради. І хоча поки не зрозуміло, яким саме стане рішення, однак можна прогнозувати, що наступні кілька тижнів будуть вкрай напруженими.

Марина Гонта, Гаага

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-