Тепер Америка стане іншою

09.11.2016 15:58 1077

Нинішній вибір американців змінює внутрішню політику США й серйозно вплине на інші регіони світу

Тріумф Дональда Трампа на президентських виборах у США став гіркою несподіванкою для десятків мільйонів американців. Не лише тих, хто проголосував за Гілларі, але й для завзятих прихильників "Великої старої партії", які всупереч консервативним традиціям не підтримали свого висуванця. Ще одним сюрпризом цієї ночі виявилась перемога республіканців в обох палатах американського Конгресу. Це означає, що система стримування й противаг у політиці американської влади тепер не опиратиметься на дві різні партійні платформи. Америка отримала нового, зовсім іншого президента, у якого на руках опинився ледь не повний карт-бланш.

РОЗКОЛ НАВПІЛ

"Вибори належать народові. Це його рішення. Якщо він вирішить повернутися спиною до вогню та підсмажити свій зад, то він просто потім сидітиме на пухирі", - написав свого часу про вибори один із засновників Республіканської партії, 16-й президент США Авраам Лінкольн. Він був цілком правий - люди заслуговують на того президента, якого самі ж обрали. 

У ніч після виборів десятки мільйонів американців не стримували розчарування та емоцій - вони буквально за кілька годин втратили все, за що стояли протягом тривалої виборчої кампанії. Пам'ятаючи про неочікуваний підсумок Brexit, більшість із них усе ж допускали, що перемога може дістатися не кандидату від демократів. Однак у розумінні багатьох цей сценарій мав малоймовірну, теоретичну можливість. Адже за всіма параметрами - за даними соцопитувань, результатами всіх трьох дебатів, позицією міжнародного суспільства - перемагала Гілларі. Те, що сталося, ввело велику частину американського суспільства у стан глибокого шоку.

Фото: Xinhua/Укрінформ.

ЗМІ не стали перенапружувати ситуацію й давали лише нейтральні переживання пересічних громадян. Натомість соцмережі просто бурлили емоційними висловлюваннями, якими зазвичай політкоректні американці не користуються. Багато хто став говорити про еміграцію із США в Канаду. Жартома чи серйозно, але сайт міграційної служби цієї країни просто "підвис" цієї ночі.

Насправді ж, за емоціями американців, які зазвичай швидко минають, криється розгубленість та невпевненість у завтрашньому дні. Надто різними були кандидати в президенти, у підтримці яких Сполучені Штати, практично, розкололися навпіл.

ЩО НАСПРАВДІ ОБИРАЛИ АМЕРИКАНЦІ

Бачення сучасної Америки в очах кандидатів різко відрізнялося. Трамп із самого початку обрав стратегію критиканства демократа Обами, причому часто безпідставно. Він постійно зображав Сполучені Штати в темних фарбах: зі зруйнованою економікою, скороченням виробництва, злочинними мігрантами та смертниками-терористами, граючи на страхах звичайних громадян. У своїх висловлюваннях він апелював до величі Росії, яка бере гору в зовнішній політиці над США і Європою, та зневажав всю систему колективної оборони НАТО.

"Зробимо Америку знову великою", - заявляв мільярдер протягом своєї кампанії та обіцяв неймовірних покращень по всіх напрямах за короткий термін. Та якщо розібратися, це означало, що його "велика" Америка залишилась десь у історичному минулому, яке треба знову повернути. Чомусь такий посил на колишні досягнення нагадує "духовні скрепи" іншої "великої" держави.

Фото: Xinhua/Укрінформ.

Гілларі ж будувала свою кампанію на кількох важливих принципах: Америка залишається великою і продовжує розвиватися, крім того діти - це найважливіша інвестиція. Вона зосередилася на майбутньому нації, на покращенні того статку, який уже мають американці. В її програмі були представлені конкретні інструменти подальшого розвитку економіки, щоправда з ліберальним акцентом. Зовнішня політика була її сильною стороною. І головне, як для України, вона знала все про нас і про Росію та виступала на підтримку українського народу.

Фактично, американці мали обрати між ефемерними спогадами минулого, що наполегливо пропонував Трамп консервативним республіканцям, а також чітким баченням майбутнього від демократичного кандидата з великим політичним досвідом.

Чи доречно буде проводити подібну аналогію, але Україна в 2010 році мала схожу ситуацію. Тоді президентську булаву отримав Віктор Янукович, якого не підтримувала прогресивна частина українців, що прагнула інтеграції з цивілізованою Європою. І він так само обіцяв "покращень уже сьогодні", але цього так і не сталося, і всі пам'ятають, до яких подій призвело розчарування українського суспільства. 

ЧОМУ ПРОГРАЛА КЛІНТОН

Кампанія Трампа, яку з самого початку забезпечував відомий в Україні політтехнолог Пол Манафорт, діяла, головним чином, за принципом жорсткого поділу виборців. Цей механізм був обкатаний ним ще в 2010 році в президентській кампанії Януковича, коли електорат був розколотий на два протилежних табори - за мовною ознакою (українська-російська), а також вектором зовнішньої політики (ЄС-Росія). У нинішній кампанії в Штатах Манафорт використав для створення ліній розколу в суспільстві одразу кілька чутливих сфер американської політики. Це, зокрема, питання мігрантів, расової та релігійної приналежності, вільного володіння зброєю, а також підходів у економіці. І попри те, що він вимушений був піти з кампанії Трампа, його методи щоразу спрацьовували, відображаючись на підтримці мільярдера. 

Дональд Трамп і Пол Манафорт Фото з сайту trust.ua

Клінтон, яка також мала сильного керівника своєї кампанії - Джона Подесту, ставила на високу явку виборців, особливо в ключових для перемоги штатах. Справа в тому, що демографічні групи з історично низькими показниками явки, наприклад, етнічні меншини та молодь, як правило, більше схиляються до поглядів Демократичної партії. 

Але в кампанії Клінтон прорахувалися з іншим. Крім явки в американській електоральній політиці існує ще один не менш важливий показник - це ентузіазм виборців, тобто готовність прихильників того чи іншого кандидата підтримати його та спонукати інших зробити те саме. Очевидно, ентузіазм був суттєво зменшений внаслідок заяви директора ФБР про листи Клінтон на посту держсекретаря, що підтверджували дані щотижневих соцопитувань.

Важливу роль проти Гілларі міг зіграти ще один фактор. Вона представляла політичну еліту Сполучених Штатів, яка керувала країною вісім останніх років. Зазвичай виборці втомлюються від тривалої влади однієї політичної сили та прагнуть змін. Перші такі сигнали з'явилися на виборах минулого року до Конгресу США, під час яких республіканці отримали більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті. 

Дедалі частіше люди стали висловлювати невдоволення високими податками, соціальними програмами для бідних мігрантів, які забезпечуються за рахунок інших американців. Суспільство бажало змін, і ці очікування могли також додати голосів кандидату від республіканців.

ПІДТРИМКА КОНГРЕСУ

Очевидно, ті самі тенденції, які привели Трампа до тріумфу на президентських перегонах, забезпечили перемогу республіканців в обох палатах Конгресу США. Нагадаємо, цього року Палата представників оновлювалася повністю, у Сенаті змінилася лише третина (34 зі 100) законодавців.

Багато експертів і політологів передбачали демократичний "переворот" у Конгресі хоча би в одній із його палат, з огляду на нестійку кампанію Трампа. Але вони недооцінили можливості його штабу.

Тепер же, контроль законодавчих і виконавчих органів влади в США дасть змогу республіканцям зробити те, чого вони прагнули останнім часом. Передусім, розправитися з "ненависною" програмою Obamacare, що може як мінімум вплинути на внутрішній спокій в американському суспільстві та викликати невдоволення малозабезпечених мас. Наступним кроком може стати скасування ядерної угоди з Іраном, яку так люблять критикувати республіканці. А це загрожує руйнуванням і так крихкої стабільності в регіоні Близького Сходу. 

Що стосується України і поведінки РФ у Східній Європі - тут поки немає чітких прогнозів, оскільки обидві партії в Конгресі виступають на підтримку українців у цій ситуації, але в команді Трампа на це є своя позиція, в тому числі щодо підтримки НАТО. Хоча знову ж, треба враховувати зміни в складі головного законодавчого органу США після нинішніх виборів, де поки невідомо, як він реагуватиме на українське і російське питання.

У будь-якому разі політика США - як внутрішня, так і зовнішня, скоріше за все, зазнаватиме поступових змін. Враховуючи цілковитий контроль республіканців над важливими гілками державної влади, рішення можуть бути не завжди політично виваженими. 

Залишається тільки висловити повагу до вибору американського народу, але також нагадати, що сьогодні цей вибір змінює не лише внутрішню політику США, він здатний серйозно вплинути на інші регіони світу.

Ярослав Довгопол, Вашингтон. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-