Опозиціонерка у білоруському парламенті: Лукашенко сварить конкурентів?

15.09.2016 16:00 2821

Експерти переконані, що влада, керуючись корисливими мотивами, сфальсифікувала перемогу Анни Канопацької.

Вперше за 20 років у білоруський парламент потрапив депутат від опозиції. Анна Канопацька від правоцентристської Об'єднаної громадянської партії, єдина зі 176 опозиційних кандидатів, пройшла до нижньої палати парламенту шостого скликання з результатом у 23,7%. Проблема у тому, що чесну перемогу опозиційного кандидата не можуть визнати ні спостерігачі, ні преса, ні лідер партії Анатолій Лебедько, ні сама пані Канопацька.

ЮРИСТ, БІЗНЕСМЕН, ДОЧКА БІЛОРУСЬКОГО МІЛЬЙОНЕРА

Єдину кандидатку від опозиції білоруси встигли охрестити як молодого, симпатичного і перспективного майбутнього депутата. Анні 39 років. За цей час вона встигла завести чоловіка-іноземця, громадянина Польщі, народити двох дітей та набути багату юридичну практику.

Щодо іншого, інформації про Анну Канопацьку небагато. Опозиційний депутат не любить спілкування з пресою.

Канопацька зайняла четверте місце в рейтингу найзаможніших кандидатів у парламент. Задекларований нею дохід склав більше 15 тис. доларів за попередній рік.

Анна Канопацкая. Фото: Алена Луцкая

У Анни вища юридична освіта, власний прибутковий бізнес - консалтингова компанія та батько-мільйонер. Без п'яти хвилин депутат, вона заявляє, що «родом із звичайної інтелігентної родини». Батько Канопацької - Анатолій Труханович відомий тим, що залучив в країну більше мільйона доларів інвестицій. З настанням пенсійного віку (60 років) Труханович публічно відмовився від соціальної пенсії, заявивши, що її розмір замалий. Зараз він очолює підприємство, яке здійснює поставки обладнання і технологій до України. Мати депутата - домогосподарка.

Анна Канопацька з часів юності в опозиції до влади. У 1995 році, коли їй ще не виповнилося й 20 років, вона стала одним із співзасновників Об'єднаної громадянської партії (ОГП), прихильником ліберально-консервативних цінностей.

Глава ОГП Анатолій Лебедько висловлюється про Канопацьку як про командного гравця та харизматичного лідера. «Думаю, це наслідок того, що вона займається бізнесом. Анна самодостатня. Вона не йде в парламент для того, щоб мати 1500 доларів стабільного щомісячного заробітку. Хоча для інших це серйозна мотивація», - зазначає Лебедько. За його словами, Канопацька «ідеально підходить для парламентської роботи, але назвати її кабінетною людиною не можна». Не без гордості він згадує, як за участь у вуличних акціях Анна притягувалась до адміністративної відповідальності.

Кандидат зізналася, що в політику потрапила завдяки своїм дітям: «Я хочу, щоб мої діти у майбутньому жили в незалежній країні, самі могли визначати свою долю. Хочу, щоб мої діти не боялися займатися бізнесом і знали, що завтра не прийдуть хлопці в шкіряних «тужурках» і не відберуть бізнес».

Фото: RFE/RL

ПРО ПАРЛАМЕНТСЬКІ ПЛАНИ ТА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ АМБІЦІЇ

Передвиборчу політичну діяльність кандидат-опозиціонер розпочала з різкої критики парламентської роботи своїх попередників, назвавши їх дармоїдами. Варто зауважити, що скандальний декрет про дармоїдство, а також указ про підвищення пенсійного віку розглядали парламентарії попереднього п'ятого скликання. Згодом законопроекти схвалила верхня палата парламенту - Рада Республіки. «В парламенті сидять люди, які не хочуть і не можуть створювати умови для якісного життя людей. Ось де справжні дармоїди, - звинувачує їх Анна. - Вчора наші зарплати становили 500 доларів, сьогодні не дотянують й до 500 рублів».

Політичний наставник Канопацької - Лебедько - переконаний, що «одна Анна може за рік зробити більше, ніж 110 депутатів за минулі чотири роки, які запропонували тільки три законопроекти». Насправді, депутати п'ятого скликання підготували близько 400 законопроектів, у тому числі заборонили спайси, знизили вік кримінальної відповідальності та сформували Кодекс про культуру.

Канопацька дивиться далі. Вже на першій сесії нового парламенту, яка розпочнеться 2 жовтня, опозиційний депутат має намір презентувати кілька десятків законопроектів. Які саме, вона не розкриває. Поки Анна ставить перед собою три пріоритетні завдання. Перше - зміна виборчого законодавства. За словами депутата, вибори в країні все ж повинні проводитися чесно. Друге - масштабна економічна реформа шляхом створення мільйона робочих місць. Трете - європейський шлях Білорусі.

Амбіції депутата-опозиціонера стосуються виборів глави держави ще далекого 2020 року: «Ми заявимо про себе і на президентських виборах».

ВИБОРИ НЕ СТАЛИ БІЛЬШ ЧЕСНИМИ ТА ПРОЗОРІШИМИ

Проходження опозиційного кандидата в парламент не переконало супротивників влади Лукашенка в демократизації процедури голосування. «Потрапляння двох людей у парламент з опозиційним досьє не означає, що в Білорусі щось змінилося з виборчою моделлю. У нас, як і раніше, немає чесних і вільних виборів», - коментує Лебедько. (друга людина з опозиційним досьє - це заступник голови «Товариства білоруської мови» Олена Онисим. - ред.)

Не можуть підтвердити перемогу Канопацької і незалежні спостерігачі. Ось витяг з їхньої заяви: «На цій ділянці (де висувалася Канопацька. - ред) також, як і на інших, фіксувалося завищення явки з дострокового голосування, а підрахунок голосів «проходив класично». Тому ні підтвердити, ні спростувати перемогу опозиціонерки правозахисники не можуть».

Згідно з інструкціями білоруської Центральної виборчої комісії, одна сторона столу, де підраховують бюлетені, повинна бути вільною для огляду спостерігачів. До того ж спостерігач повинен знаходитися на відстані трьох метрів від столу. Фотозйомка допускається тільки з дозволу голови комісії.

Під «класичним підрахунком голосів» на виборах у Білорусі спостерігачі розуміють створення дільничними комісіями умов, коли спостереження стає неможливим. Зі слів спостерігачів, на більшості ділянок обмежена можливість візуального контролю за підрахунком голосів, а члени комісій навмисне створюють провокації, наслідками яких стають видалення спостерігача з дільниці, часто безпідставні. Самі вони підкреслюють факт свого безправного становища тим, що їхні скарги нерідко ігноруються.

Тим не менш, журналістам вдалося зафіксувати «приписку» з ділянки Анни Канопацької. На фотознімках чітко видно, що підсумкова цифра тих, хто проголосував достроково, зросла майже в три рази: з 169 до 501 голоса. І така практика вже стала нормою, зазначають незалежні спостерігачі. На чию користь були віддані «неіснуючі» голоси, можна тільки здогадуватися.

«Ніби перемогла», так коментує проходження в парламент Канопацької білоруська преса. Причина проста: головним конкурентом Канопацької була Тетяна Короткевич - колишній кандидат в президенти. На її тлі Анна Канопацька - особистість маловідома.

На подив, Анна не заперечує, що її перемога - ні що інше, як результат нечесних виборів. І обіцяє розібратися: «Якщо у спостерігачів є факти фальсифікацій, то ми зробимо все, щоб вони були розслідувані».

Білоруський правозахисник Олександр Біляцький не бачить нічого дивного у тому, що влада вирішила «приписати» Канопацькій чужі голоси. «Це крок білоруської влади, який зробить можливим легітимацію діяльності парламенту, який протягом 20 років не визнавало міжнародне співтовариство. Механізм виборів на тому окрузі, де висувалася Ганна, нічим не відрізнявся від усіх інших округів. Фальсифікація, зроблена на користь опозиційного кандидата, допоможе трохи розбавити розмови про фасадну демократію в Білорусі», - вважає він.

1

УГОДА З ВЛАДОЮ?

Підсумки парламентських виборів викликали шквал нарікань щодо Канопацької та лідера її партії Лебедько. Якщо окремі однопартійці зневажають рішення керівництва партії, то експерти підозрюють його в укладанні угоди з владою.

Справа у тому, що багато соратників досі не можуть забути, що під час виборчої президентської кампанії 1994 року та майже рік після неї Анатолій Лебедько активно підтримував кандидата Лукашенко. У 2000 році Лебедько пішов в опозицію. Конфронтація з владою вилилася у проведення опозиційним лідером численних вуличних акцій і бійок з міліцією. Після референдуму 2004 року, який дозволив Лукашенку балотуватися на 3-ій термін, Лебедько став систематично звинувачувати владу у виборчих фальсифікаціях і бойкотувати вибори. Увагу до недемократичних, на його думку, виборів лідер ОГП привертає шляхом самостійної в них участі та висунення кандидатів від партії, а після того -відкликання кандидатів. Наприклад, Лебедько зняв свою кандидатуру на останньому етапі президентських виборів 2015 року.

Минулі парламентські вибори 2016 року показали, що Лебедько змінив тактику, при цьому підсумків виборів він, як і раніше, не визнає. «Ініціатором участі Анни у цій кампанії був саме я. Хоча великої мотивації для участі в компанії без правил не було. Рішення було прийнято в останній момент», - розповів Лебедько.

Суперечливість дій лідера ОГП коментує активістка партії Ольга Майорова: «Моє головне запитання - як можна одночасно визнавати вибори нелегітимними по всій країні і робити виняток для окремо округу (на якому перемогла Канопацька. - ред.)?».

Справа у тому, що білоруську опозицію нерідко називають «кишеньковою». Лукашенко вигідно мати невеликий штат повністю відсторонених від політичної участі, контрольованих опонентів, яких використовують для наочної демонстрації Заходу. З іншого боку, в умовах економічної кризи політично обеззброєна партія Лебедько пропонує конструктивну програму «Мільйон робочих місць». Тільки офіційно зареєстрованих безробітних в країні зараз більше 40 тисяч осіб. За словами Лебедько, він має намір використовувати мандат Анни Канопацької «для формування нового порядку денного для Білорусі», а також для реалізації партійних програм.

Sputnik/Виктор Толочко

Лідер білоруських підприємців, Анатолій Шумченко, переконаний, що опозиційна партія ОГП стала структурною частиною системи: «Якщо ти користуєшся послугами шулера, ти сам перетворюєшся на нього. Тому, я вважаю, що це угода з владою і пристосуванство. ОГП поставила на собі хрест».

Про чіткий та продуманий хід влади щодо Анни Канопацької говорить громадський активіст, координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко: «Суть задуму Лукашенко та КДБ прояснилася на першій же прес-конференції призначенки Канопацької. Ватажок ОГП Лебедько, представляючи свою підопічну, заявив, що вона чудово володіє іноземними мовами. А Канопацька відразу заявила, що вже давно працює з Заходом і «робить усе, щоб залучити інвестиції в країну».

Не на користь Канопацької й той факт, що керівництво партії прийняло рішення не здавати її мандат. І це рішення вже поклало початок розколу партії, що лише на користь влади. «Єдиним правильним рішенням було б сказати суспільству, що ми хочемо перемагати в гідній та чесній боротьбі, а не користуватися тими подачками, які пропонує нам влада. Це було б сильно та гідно - покласти мандат на стіл», - підкреслює Шумченко. На своїй сторінці у Facebook активістка партії Ольга Майорова з жалем написала: «Я спробувала зробити все, щоб запобігти тому сорому, якого зазнала Об'єднана Громадянська партія та я особисто у результаті згоди партії прийняти мандат депутата парламенту Анни Канопацької».

Влада знайшла ще один спосіб остаточно дискредитувати і без того ослаблену опозицію. Опонентка Тетяна Короткевич (колишній кандидат в президенти), яка програла Канопацькій, зараз активно використовується владою як рупор. Вона заявляє, що Анну не призначили, що Анна перемогла. А активісти ОГП прогнозують: «Канопацька розвалить партію».

Сама ж Канопацька чуток про тіньові переговори з владою не підтверджує, але й не заперечує. Вона посилається на те, що «коментувати і відповідати на чутки третіх осіб - це невдячне заняття».

ГРАВЕЦЬ БЕЗ ВПЛИВУ

Протягом останніх 20 років у білоруській політиці депутатів від опозиції не було. Досить порівняти диспропорцію «1 опозиціонер і 109 представників республіканських партій та об'єднань (не рахуючи Олени Онисим, представника «Товариства білоруської мови». - ред.)», щоб зрозуміти, наскільки є мізерними шанси Канопацької на реалізацію всіх запланованих нею реформ. Малоймовірно і те, що в найближчій перспективі реалізуються амбітні плани лідера ОГП Анатолія Лебедько по створенню демократичної платформи в Білорусі. «Неправі ті, хто ускладнював ситуацію прогнозом, що Лукашенко, призначаючи «опозиціонерку» у свій кишеньковий парламент, дає старт реформам. Все набагато простіше та примітивніше: хочеш називатися опозиціонером і займатися бізнесом, у тому числі й політичним, мало бути просто «відбілювачем» і демократичною ширмою, треба й гроші «західні» до диктаторської скриньки приносити», - коментує активіст Дмитро Бондаренко.

Бізнес Канопацької може бути використаний як інструмент тиску на її парламентську діяльність. «Я можу сказати, що бізнес і політика в Білорусі - речі несумісні. І це дуже серйозний механізм тиску та шантажу на кандидата», - зазначає лідер білоруських підприємців Анатолій Шумченко. Він також упевнений, що «влада вже пильно вивчила психологічний портрет цієї людини та її вразливі місця».

У черговий раз ОБСЄ не визнала підсумків парламентських виборів. На цьому тлі обрання Канопацько виглядає як своєрідний «відкуп». «Поява в парламенті двох опозиційних депутатів повинна стати додатковим аргументом для спостерігачів ОБСЄ і довести, що у білоруських виборах є прогрес у бік демократії», - вважає білоруський політолог Валерій Карбалевич.

За білоруським парламентом вже давно закріпилася безстороння характеристика «фіктивний». Дані незалежних спостерігачів підтвердили, що минулі вибори у черговий раз дозволили владі призначати депутатів. Згідно з цими даними, явка не відбулася майже на 50% дільниць, де були спостерігачі, а це означає, що не відбулося й голосування. Правозахисник Олександр Біляцький вважає, що тенденція не зміниться: «Допуск опозиції в парламент нічого не змінить у внутрішній політиці Білорусі».

2 жовтня розпочнеться перша робоча сесія нижньої палати нового парламенту. Анна Канопацька чесно зізналася, в який спосіб готується відстоювати свій мандат: «Я готова до того, що буде один голос «проти», однак усі будуть знати, кому він належить». Тільки що зможе змінити один її голос?

Олена Луцька, Юрій Горбань спеціально для Укрінформу.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-