Форум у Криниці: Більше регіонального, менше Європи

Аналітика 12.09.2016 15:17 1089

Найважливішим тестом залишатиметься продовження економічних санкцій проти РФ

Минулого тижня у польській Криниці-Здруй відбувся щорічний, вже XXVI за ліком Економічний форум. Польський Давос, як неофіційно називають форум, зібрав рекордні, близько 4 тисяч учасників. Його організатори змогли в цьому році підняти вагу заходу за рахунок участі у форумі відразу п'ятьох прем'єрів країн регіону, зокрема й України. Нашій країні на форумі приділили значну увагу: говорили і про безвіз, і про Мінський формат... Та все більш очевидним стає зосередження країн на власних турботах, у першу чергу економічних, так само як посилення регіонального співробітництва у форматі кількох країн на фоні неможливості вироблення спільної чіткої позиції по відношенню до Росії.

Економічний форум у Криниці в цьому році відбувався під гаслом «Європа у світлі викликів - об'єднані чи роз'єднані?» і, фактично, показав, що все-таки його учасникам, особливо з польської сторони, було ближче до останнього. Лідер правлячої у Польщі партії «Право і Справедливість» (PiS) Ярослав Качинський, глава уряду Беата Шидло та міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський в один голос заявляли про потребу реформування Євросоюзу, зменшення впливу бюрократів з Брюсселя на політичні процеси в Європі і збільшення ролі національних держав. Качинський говорив на форумі про необхідність «культурної контрреволюції» в ЄС, тобто інтеграції на базі незалежних європейських культур, а не плекання наднаціонального монстра.

Шидло наголошувала на потребі зміни діючої Угоди про ЄС і висловила готовність ініціювати це вже найближчим часом.

КАЧИНСЬКИЙ ТА ОРБАН «КРАСТИМУТЬ КОНЕЙ» В ЄС

На форумі відчувалося, що слова «Євросоюз», «Брюссель» викликають радше роздратування. Натомість, популярними були слова «Вишеград», «регіональна співпраця», «карпатський регіон», «концепція АBC» (співпраця у трикутнику Адріатика-Балтика-Чорне море), тобто питання тісного співробітництва на базі регіональних альянсів.

На цьому фоні досить природньою виглядала зустріч глав урядів «Вишеградської групи», до якої згодом приєдналася Україна. Країни «четвірки» у Криниці мали змогу ще раз узгодити спільну позицію на неформальну зустріч глав урядів лідерів країн ЄС у Братиславі 16 вересня. Що точно об'єднує країни групи, так це ставлення до міграційної кризи в Європі, шляхи її подолання, а також несприйняття ініціативи Німеччини щодо пропорційного розподілу біженців між країнами ЄС.

Однак, під великим питанням є те, чи «контрреволюцію в ЄС» за планом Качинського підтримали б усі країни «четвірки». Соціал-демократи Богуслав Соботка та Роберт Фіцо, які правлять в Чехії та Словаччині, не обов'язково повинні підтримати концепцію різкого курсу проти Брюсселя, який пропагують консервативні уряди Ярослава Качинського й Віктора Орбана у Польщі та Угорщині. За твердженням чеських ЗМІ, Прага і Братислава, ймовірно, все більше дистанціюватимуться від «контрреволюційних» польсько-угорських задумів і якраз навпаки робитимуть ставку на співпрацю з Берліном чи більш передбачувані альянси, на кшталт нещодавно створеного в чеському Славково регіонального трикутника співпраці Австрія-Чехія-Словаччина.

Ніби на підтвердження цієї тези, після зустрічі «четвірки», Орбан у Криниці залишився на довше. Він взяв участь у спільній з Качинський дискусійній панелі й отримав почесну нагороду - звання «людина року» за версією форуму. Під час публічного обміну думками Качинський та Орбан, фактично, зафіксували збіжність поглядів на більшість питань міжнародної політики, не стримуючи компліментів на адресу один одного. Угорський прем'єр зауважив, що відносини між Будапештом і Варшавою є дуже близькими, а одне з угорських прислів'їв каже: якщо комусь дуже довіряєш, то з ним разом можна красти коней. Жарт відразу підхопив Качинський, який зазначив, що для цього якраз дуже підходить конюшня під назвою «Євросоюз».

Напевно, найважливішим тестом на спільне «викрадення коней» Будапештом і Варшавою буде вироблення позиції щодо продовження економічних санкцій проти РФ, погляди на яку в двох столицях різняться радикально.

«ВИШЕГРАД + УКРАЇНА»: НОВИЙ ФОРМАТ, НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ

Тематика України у різних її вимірах була досить активно представлена на форумі. Крім великої кількості дискусійних панелей під час форуму у Криниці його учасники могли переглянути декілька експозицій, пов'язаних з Україною: «25 років незалежності - Україна, яку ми не знаємо!», виставку художниці Ірини Сизоненко під назвою «Мій Крим. Чотири пори року», а також виставку традиційних гуцульських костюмів.

Організатори форуму завбачливо вирішили уникнути скандальної ситуації як під час форуму «Україна-Європа» в січні цього року і не запросили для участі у ньому одіозних російських політиків та відвертих кремлівських тролів. Вони також не відмовилися, а була й така версія, від проведення у подальшому форумів «Україна-Європа» в Польщі. Під час форуму у Криниці було офіційно підтверджено, що наступний форум відбудеться наприкінці січня наступного року в Жешуві на півдні Польщі.

Українська делегація на форумі у Криниці на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом мала цілком предметні цілі: поглибити міждержавну співпрацю з країнами регіону в окремих напрямах і заручитися підтримкою країн «четвірки» у питанні якомога швидшого надання Україні безвізового режиму. Крім того, важливо було запевнити сусідів у незмінності європейського вибору і здійснення Києвом реформ, а також отримати політичну підтримку глав урядів «четвірки» у світлі російської агресії в Україні.

Участь премєр-міністра України Волоимира Гройсмана в переговорах за форматом «Вишеград+Україна» сама по собі є позитивним явищем, адже дає змогу лідерам країн регіону "звірити годинники", про щось подискутувати, наблизити позиції з окремих питань. Утім, заяви прем'єрів після переговорів засвідчили, що в ключових для України питаннях - ставлення до Росії і політики санкцій, країни залишилися на своїх позиціях.

ФІЦО Й ОРБАН МОСКВУ НЕ ПІДВЕЛИ

Не приховати, що у виробленні спільної позиції щодо у країн «Вишеграду» є очевидні проблеми. Будапешт і Братислава віддавна підморгують у бік Москви. Фіцо й Орбан є регулярними гостями у Москві і стоять на позиції скасування санкцій проти РФ, керуючись, звісно, своїми меркантильними інтересами. Словаччина майже на 100% залежить від постачання енергоносіїв з Росії, активно імпортує продукцію до Росії, а тому багато втрачає в економічному плані від запровадження санкцій. Словацький прем'єр любить повторювати фразу, що санкції проти Москви не досягли своєї основної цілі, а тому їх потрібно скасовувати. У подібному дусі думає і діє Віктор Орбан. Що й не дивно, адже довгостроковий кредит у 10 млрд євро, наданий Росією на пільгових умовах Будапешту на добудову двох енергоблоків АЕС «Пакш», треба ж якось відпрацьовувати.

Власне, угорський і словацький прем'єри «не підвели». Попри недвозначні натяки Гройсмана на потребу міжнародної солідарності і захист європейських цінностей на східних рубежах України, Фіцо й Орбан під час спільної заяви для ЗМІ прогнозовано дистанціювалися від цього, обравши для себе в українському напрямі «комфортніші» теми. Перший акцентував увагу на позитивних аспектах газової співпраці Братислави й Києва, зокрема щодо забезпечення реверсу газу з Європи в Україну, а другий звернув увагу на необхідність «безвізу» для України вже в найближчій перспективі. Власне, ці теми також є дуже важливими для України, однак уникнення теми європейської солідарності щодо агресивної політики Росії є симптоматичним.

СОБОТКА ТА ШИДЛО ПОЗИЦІЙ НЕ ЗМІНЮЮТЬ

«Врятував» ситуацію чеський прем'єр Соботка, який усе ж зауважив, що нормалізація ситуації в Україні повинна відбуватися на основі виконання Мінських домовленостей, що тісно пов'язано з санкційною політикою проти Росії. Водночас, глава польського уряду Беата Шидло під час спільної прес-конференції з прем'єрами наголошувала, що безпечна Європа неможлива без безпечної України. Наступного дня після двостронньої зустрічі з Гройсманом польський прем'єр була більш конкретною, наголосивши, що Варшава наполягає на продовженні санкцій проти Росії.

Окрім декларації щодо вказівок відповідним органам покращити найближчим часом ситуацію з перетином спільного кордону під час прес-конференції Гройсмана і Шидло не прозвучало якихось конкретних планів чи пропозицій. Утім, це не означає що вони не обговорювалися. Згодом, Шидло визнала, що під час переговорів з українським прем'єром значну увагу приділили енергетичній співпраці. Обидві країни зацікавлені у швидкій реалізації проекту газового сполучення. Крім того, країни зацікавлені у співпраці в політичній, економічній та оборонній сферах. Важливо, що під час форуму Варшава і Київ фактично визнали: історичні питання є важливими, але вони не повинні впливати на двосторонні відносини сьогодні і в майбутньому. На підтвердження цієї тези в останній день форуму у Криниці Верховна Рада України прийняла дуже зважену заяву у відповідь на «Волинську» резолюцію Сейму з липня цього року. Українські законодавці, попри попередні побоювання, у першу чергу з польської сторони, не підтримали «парад геноцидів», не давши цим палива для подальшого нагнітання антиукраїнської істерії польськими українофобами та проросійськими тролями.

Отже, цьогорічний форум у польській Криниці ще раз засвідчив, що ера єврооптимістів у Польщі завершилася принаймні до наступних парламентських виборів в 2019 році. Місце Євросоюзу як основного зовнішньополітичного вектора активності Польщі замінено співпрацею на регіональному рівні з країнами «Вишеграду» з акцентом на тандем Варшава-Будапешт, концепціями поглиблення співпраці між країнами Карпатського регіону, а також «Міжмор'я» у трикутнику Балтика-Адріатика-Чорне море.

Для Києва це має свої і позитивні і негативні наслідки. Звісно, регіональна і транскордонна співпраця і нормальні взаємовідносини із західними сусідами є дуже важливим питанням для України. Можливо, це дасть можливість інтенсифікувати певні проекти регіонального масштабу.

Утім, з іншого боку, послаблення зв'язків і взаєморозуміння на лінії Варшава-Брюссель, що спостерігається упродовж останнього року, є сигналом про те, що Польщі зараз складно буде виконувати роль адвоката України в ЄС, адже її впливи там, на жаль, послабшали.

Юрій Банехевич, Варшава.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-