Точка відліку 9/11

Після масштабного теракту 11 вересня 2001 року Америка й світ не стали більш безпечними. Сполучені Штати разом із союзниками за цей час витратили сотні мільярдів доларів на боротьбу з терористичними проявами, переслідуючи це явище не тільки на своїй території, але і в операціях за кордоном. Тим часом, загроза нових атак не меншає, екстремісти все частіше нагадують про себе нещадними терактами по всьому світу, що стають більш цинічними та не менш кривавими. Останні 15 років перетворилися на справжню війну демократичного світу з міжнародним тероризмом, "точкою відліку" якої стало 11 вересня.

СПРИЙНЯТТЯ ТЕРОРИЗМУ В США

Одразу після подій 9/11 американський уряд на чолі з Джорджем Бушем-молодшим назвав боротьбу з тероризмом головним пріоритетом політики Сполучених Штатів. При цьому увага була зосереджена на іноземному співробітництві та превентивних заходах, у тому числі силових. З того часу стратегія антитерористичної боротьби лише посилювалася, й зараз вона залишається у списку першочергових завдань національної безпеки США.

Сьогодні захист від загрози ІДІЛ та інших радикальних угруповань є однією з топ-тем президентських перегонів, перетворившись на невід'ємну складову американської політики. Насправді це свідчить про реальний вимір терористичної загрози, що нависла над США й демократичним світом у цілому.

За півтора десятиріччя після терактів 9/11 американців не полишає стурбованість про те, що чергова атака може припасти саме на дати, близькі до річниці цієї трагедії. Причому більшість із них відчувають не стільки страх перед можливими новими вибухами, скільки гнів та печаль за загиблими. За даними опитування, проведеного на початку вересня телеканалом CNN і компанією ORC International, рівно половина (50%) американців вважає, що новий терористичний напад є дуже ймовірним, або принаймні вірогідним саме 11 вересня. Водночас, приблизно стільке ж опитаних не поділяють такої думки.

Для порівняння наводяться зібрані дані минулих років. Так, ще в 2011 році лише 39% американців висловлювали такі занепокоєння, але в 2014-му цей показний сягнув 53%. Пояснити таку тенденцію нескладно. В цей період США зазнали нового удару терористів (вибух на Бостонському марафоні, квітень 2013), а в міжнародному вимірі замість Аль-Каїди з'явилась "Ісламська держава" ІДІЛ, яка у червні 2014 року оголосила всесвітній халіфат.

На жаль, тоді це стало початком нової хвилі масштабних терактів, які захлеснули не тільки США, але й інші країни. Напад на військовий призовний центр в штаті Теннесі, масовий розстріл в Сан-Бернардіно, розстріл нічного клубу в Орландо, теракти в аеропорту Брюсселя, кілька терактів у Парижі, серія вибухів в аеропорту Стамбула, Мюнхен... І це лише неповний перелік: за останні два роки терористичні атаки сталися в Єгипті, Нігерії, Малі, Чаді, Ємені, не кажучи вже про Ірак, Сирію й Афганістан.

ДІЯТИ НА УПЕРЕДЖЕННЯ

Організувати й провести теракт навіть у країні з потужним правоохоронним режимом відносно нескладно. Натомість виявити й попередити його набагато складніше. Терористи зазвичай обирають місця з великим скупченням людей, бо так "під приціл" потрапляє більша кількість жертв. У такий спосіб легше посіяти паніку й острах у суспільстві, що і є основною метою ініціаторів нападу. Крім того, у натовпі силам безпеки складніше відстежити атаку. Частіше за все страждають аеропорти, вокзали, ринки, кафе й ресторани, масові спортивні, релігійні та інші заходи. Захистити всі фланги неможливо, й для того, щоб упередити теракт, недостатньо просто вивести більше озброєних поліцейських на вулиці, або збільшити кількість камер спостереження. Добитися убезпечення від терактів допомагають дії на упередження.

Цим займаються спеціальні служби, однак, щоправда, їхні можливості в цьому плані теж часто обмежені. Вони розвідують можливі загрози, виявляють існуючі мережі та окремі групи терористів, вивчають їхню мотивацію й можливості, збирають дані про підготовку нападу й нарешті запобігають теракту. При цьому найбільш важливим у полі зору залишається мотив терористів, який дає розуміння про крайнощі, до яких вони можуть вдатися - чи то нехтування життями дітей, чи самопідрив у храмі в ім'я радикальної ідеї.

ЗМІНИ В "КОНСТРУКЦІЇ" БЕЗПЕКИ

Події 11 вересня 2001 року докорінно змінили структуру національної безпеки Сполучених Штатів, посиливши, насамперед, антитерористичний компонент. Для забезпечення належного рівня безпеки в країні було створено Міністерство внутрішньої безпеки (Department of Homeland Security), затверджена Рада з питань внутрішньої безпеки при президентові США (окремо від Ради нацбезпеки).

Що це дало? Попри те, що в Штатах і раніше діяла достатня кількість органів безпеки - в тому числі ЦРУ, ФБР, структури військової розвідки - новостворені компоненти змогли забезпечити достатній рівень координації розвідувального й правоохоронного співтовариств, чого не вистачало раніше.

В результаті, тільки за офіційними даними, американцям з грудня 2001 року вдалося попередити щонайменше 31 резонансний теракт. Ось лише кілька прикладів того, чого не сталося: закладення бомби в літак Американських авіаліній Рейсу 63 Париж-Маямі (2001); вибух на Бруклінському мості в Нью-Йорку (2003); підрив мережі газопроводів (2005); вибух у центрі Вашингтона (2006); закладення бомби в аеропорту ім. Кеннеді (2007); замінування метро біля Арлінгтонського кладовища (2010); атаки на будівлі Пентагону й Капітолію (2011); підрив вибухового пристрою на меморіальних заходах 9/11 в Канзас-Сіті (2015). Про ці факти мало хто чув, але вони доводять, наскільки змінилася Америка у протистоянні тероризму після осені 2001-го.

ЗАГРОЗА ЗСЕРЕДИНИ

Тим часом, терористичні мережі намагаються активно поширювати свій ідеологічний вплив на цивільне населення "благополучних" країн, у тому числі через соціальні мережі. Вони вербують звичайних громадян, які через певний час готові виконувати будь-які накази. Частіше до цього кола потрапляють люди з невдоволених соціальних груп - етнічних та релігійних меншин, іммігрантів, які досі не інтегрувалися в суспільство. Через це процес швидкої й безболісної інтеграції дуже важливий для того, щоб не виникало подібних передумов. Він проходить по-різному в різних країнах.

У Штатах, наприклад, створені умови, які підтримують культурне різноманіття, а також рівність прав незалежно від раси, віросповідання й статі. Разом з розвинутими економічними можливостями це скорочує процес інтеграції до відносно нетривалого часу. Діти таких іммігрантів, особливо ті, що народилися в США, майже повністю відчувають американську національну ідентичність.

У інших розвинутих країнах, наприклад, у Франції або Німеччині, багато іммігрантів відчувають себе громадянами другого сорту. Розпалити у них почуття ненависті до своїх же більш благополучних співгромадян набагато простіше. Для цього часом вистачає нескладних прийомів пропаганди та ідеологічного впливу. Очевидно, це певним чином пояснює передумови такої кількості терактів у цих країнах.

В умовах наростаючої кризи мігрантів у Європі загроза тероризму в цій частині світу стає набагато більш актуальною. Це видно неозброєним оком: на вулицях, в аеропортах, вокзалах європейських міст озброєні автоматами поліцейські патрулі стають звичним явищем. Але така картина, скоріше, виглядає як боротьба з симптомами важкої хвороби, в той час як подолання причини вимагає більш глибокого втручання.

Боротьба цивілізованого світу з міжнародним тероризмом триває не перше десятиліття, й навряд чи її можна назвати легкою для демократичної спільноти. Події 11 вересня, які стали умовною "точкою відліку" не тільки для США, насправді, вперше показали, на що здатні радикальні екстремісти. Відтоді атаки терористів не стали менш нещадними.

Сьогодні ж, в умовах зростаючої терористичної загрози, а також масштабної міграційної кризи слід очікувати посилення контролю та заходів безпеки не тільки в країнах, що потерпають від атак терористів. Очевидно, це також частково пояснює, чому в США та Європі посилюється перевірка на кордонах, або чому ЄС не поспішає розширяти безвізовий режим. До цього треба бути готовими всім та розуміти, що це лише частка загальної ціни за право кожної з країн на власну безпеку.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.