ЄС - Британія: Дружнє розлучення без

ЄС - Британія: Дружнє розлучення без "a la carte"

Аналітика
Укрінформ
Британія, що мала плани на свій особливий статус у ЄС, втратить через Brexit усі преференції й стане для Європи простою «третьою країною»

Європа поступово оговтується від нової реальності, яку спровокував на континенті Brexit, тобто рух на вихід Великої Британії зі складу найбільш успішного й потужного у світі проекту Європейського Союзу. Емоції розчарувань і навіть істерик від цього «історичного» рішення британців поступово змінилися на холодний прагматизм і навіть бажання трохи помститися з боку декого в ЄС гордівливим жителям острова на протилежному березі Англійського каналу.

Формальна буква закону, яка чітко визначає право і порядок дій країни-члена, що забажала вийти із єдиної європейської родини, виписана у ст. 50 Лісабонської угоди. Ще донедавна було важко уявити, що це положення колись може бути застосовано в історії Євросоюзу, до високих стандартів якого, навпаки, прагнуть приєднатися чимало європейських держав, включно з Україною.

«Це історичним момент, але не привід для істерики», - зауважив на наступний день після референдуму президент Європейської ради Дональд Туск.

За положенням Угоди, країна, яка вирішила вийти з ЄС, повинна офіційно поінформувати про це Європейську раду, тобто глав держав та урядів решти країн у складі Співтовариства. Далі лідери ЄС (але вже без Британії) на основі консенсусу повинні визначити керівні вказівки на початок переговорів щодо умов виходу. На базі цього дороговказу Єврокомісія готує і представляє рекомендації щодо переговорного процесу, і Рада ЄС визначає переговірника. Результати переговорів із Лондоном, які можуть тривати до двох років, затверджуються кваліфікованою більшістю країн-членів (72% від 27 країн, на території яких проживає 65% населення ЄС) та після погодження з Європарламентом набувають чинності. Відтоді Британія вважатиметься вільною від зобов'язань у рамках Співтовариства та виходить із загальноєвропейського законодавчого правового поля.

«СУМНА ВЕЧЕРЯ»:  НЕ ЧАС ДЛЯ МЕДИТАЦІЙ

Процес «дружнього і швидкого розлучення», а цей термін вперше застосував лідер європейський лібералів у Європарламенті Гі Верховстадт, обговорили цього тижня глави держав та урядів поки що 28 країн ЄС на черговому саміті у Брюсселі. У перший день лідери заслухали прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона щодо бачення його урядом наслідків референдуму 23 червня, у результаті якого британці висловилися за вихід із розривом лише у 4 відсотка. Це був останній європейський саміт для чинного британського лідера, який у жовтні подасть у відставку на тлі безповоротності Brexit.

«Я не бачу можливості повернути це. Для нас було би краще прийняти цю реальність», - прагматично заявила про Brexit канцлер Німеччини Ангела Меркель. Як відомо, політика Берліна у тандемі з Парижем спрямована на поглиблення політичних і економічних зв'язків усередині Співтовариства, а Велика Британія завжди виступала опонентом інтеграційних процесів в ЄС та балансом сил під час загальноєвропейських дискусій.

Загальна позиція європейських лідерів, яка була оприлюднена у вівторок на «сумній вечері» (як її схарактеризувала європейська преса) полягає у наступному: демократичне і вільне рішення британців гідно поваги; воно має бути у повному обсязі імплементовано урядом у відповідності до національних процедур та ст. 50 Угоди про ЄС; процес застосування положень про вихід має бути започаткований якнайшвидше, щоб уникнути небажаного періоду невизначеності та мінімізувати негативні впливи на ринки капіталів, сферу зайнятості, економічний розвиток Європи й самої Британії загалом; Об'єднане Королівство залишиться близьким партнером ЄС, але, як звичайна третя країна, без жодних винятків чи преференцій, якщо про інше не будуть досягнуті збалансовані домовленості у ході подальших переговорів.

«Стаття 50 повинна бути активована якнайшвидше. Цей процес має бути прискорений. У нас немає місяців для медитацій, ми повинні діяти», - сказав на саміті президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

ПОПУЛІСТИ, ПРОВОКАТОРИ, НАЦІОНАЛІСТИ: А ЯКИЙ ПЛАН ПІСЛЯ BREXIT?

Водночас лідери з розумінням поставилися до складної ситуації, у якій опинився офіційний Лондон, і не висували на останньому засіданні з Кемероном категоричну вимогу про негайний початок процедури виходу. Адже вже у перші години після оголошення Brexit значно погіршилася ситуація на фондових ринках Об'єднаного Королівства, впали позиції британського фунта стерлінгів, держава опинилася на межі конституційної і політичної кризи. На цьому тлі активізувалися настрої на відокремлення у Шотландії, громадяни якої хочуть жити в ЄС. Проходять масові акції активних британців (переважно молодь, ділові кола, представники громадянського суспільства) - прихильників залишитися в єдиній Європі та користуватися перевагами вільного простору для руху людей, капіталів, товарів.

Останніми днями у Великій Британії у рази зросла кількість бажаючих залишитися громадянами ЄС, через що масово подаються заявки на набуття громадянства Ірландії. Соціологічні опитування показали значні настрої серед молоді переїхати на континент з метою збереження переваг навчання та професійної кар'єри в єдиній Європі. Великий британський телекомунікаційний оператор компанія Vodafone оголосила про плани перенести штаб-квартиру на терени ЄС, щоб зберегти  вільний доступ до єдиного європейського ринку заради збереження та просування бізнесу.

Не завидною буде й доля сотень британських дипломатів, державних службовців, найнятих співробітників керівних інституцій ЄС, помічників депутатів Європарламенту, експертів, які працюють у Брюсселі, просуваючи інтереси Лондона в ЄС. Об'єктивно, після завершення процедури виходу, вони позбавляться своїх престижних посад у системі європейської бюрократії. Не всі з них отримають пропозиції продовження кар'єри у дипломатичній службі чи в урядових структурах Об'єднаного Королівства.

І на цьому тлі європейські політики й експерти не бачать на сьогодні чіткого плану від самого Лондона щодо майбутнього розвитку країни поза ЄС. Це, насамперед стосується британських популістів від Партії незалежності Об'єднаного Королівства (UKIP), які спровокували Brexit, і нині повинні нести політичну відповідальність за це. 

«Ті, хто хочуть вийти, абсолютно не мають жодних ідей про те, чого вони хочуть», - висловився на адресу головного провокатора Brexit скандального лідера UKIP Нігеля Фаража президент Юнкер.

Сам Фараж, підтримуючи своє амплуа популіста, активно спілкувався з пресою у кулуарах саміту в ніч з вівторка на середу, пив пиво, вкотре наголошуючи, що «Європейський Союз завершився».

ВІЛЬНИЙ РИНОК ЄС: ЖОДНИХ ВИНЯТКІВ ДЛЯ КОЛИШНЬОГО РОДИЧА

Незважаючи на вимоги решти ЄС до британського уряду розпочати процес виходу якнайшвидше, із заяв Кемерона випливає, що офіційний Лондон не збирається порушити ст. 50, як мінімум до жовтня. На цей місяць запланована конференція Консервативної партії, на якій Кемерон подасть у відставку, і вже новий прем'єр, за логікою очільника нинішнього уряду, має просувати далі Brexit. Така ситуація не влаштовує найвищий політичний форум «27», відтак, лідери, за ініціативи Туска, зберуться на позачерговий неформальний саміт у вересні у Братиславі, щоб обговорити подальше спільне майбутнє та кроки зміцнення єдності Співтовариства.

Найболючіші наслідки для Лондона очікуються після скасування вільного доступу до єдиного ринку ЄС, де діють принципи чотирьох свобод, включаючи вільне пересування людей, товарів, послуг та капіталів. Лідери «27» неухильно вирішили, що вільний доступ третьої країни до єдиного європейського ринку повинен грунтуватися на дотриманні цих принципів вільного пересування, включаючи вільне пересування людей, що Британія блокує.

Президент Туск, озвучуючи позицію ЄС, наголосив, що «не буде жодного єдиного ринку a la carte», тобто на засадах винятку для Британії, яка, натомість, блокує вільне пересування людей на свою територію.

Відтак, Велика Британія, яка мала домовленості з рештою ЄС про свій особливий статус у складі Співтовариства (у випадку залишення після референдуму), втратить через Brexit усі преференції та розпочне свою нову історію у відносинах з колишніми «родичами» по єдиній європейській родині як звичайна третя країна.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Перше фото: Tony Kyriacou/Rex/Shutterstock

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-