Придністров'я: Валютна лихоманка

Дефіцити, «чорний» ринок, черги. Здавалося б, всі ці атрибути дев'яностих «канули в лєту», назавжди. Однак віднедавна ці архаїчні поняття отримали нове життя і постійну прописку на території невизнаного Придністров'я. На тлі фінансово-економічної кризи, в якій опинився «бунтівний регіон», що зазнає дефіциту фінансових коштів на виплати зарплат і пенсій, немов бур'ян на благодатному ґрунті зростає ще одна фінансова проблема. Жителі Придністровського регіону опинилися у «валютній блокаді». Болючіше за всіх валютний голод вдарив економічних агентів, що займаються імпортно-експортними операціями. Якщо спочатку року валютні потоки, скажімо так, дещо «обміліли», то сьогодні вони просто «висохли».

Як відомо, «чорний» ринок не виникає сам собою, він - неодмінна похідна дефіциту. От тут і є де розвернутися різного роду ділкам. Черги в обмінних валютних касах великих міст регіону (Тирасполі та Бендерах) вишукуються з раннього ранку, нагадуючи призабуті старшим поколінням і зовсім невідомі молодому довгі черги за «любительською», «докторською», «китайськими термосами» та іншим радянським дефіцитом, штучно створеним на зламі часів.

Втім якщо пересічні громадяни без валюти якось обходяться, то представники малого і середнього бізнесу, не кажучи вже про великі компанії, без валюти зв'язані, як кажуть, «по руках і ногах».

РИНОК ВАЛЮТ ПРИДНІСТРОВ'Я: ЖИТТЯ В КРЕДИТ

Ситуація розвивається дуже стрімко. Якщо два-три місяці тому економічним агентам і комерційним банкам так-сяк вдавалося придбати на торгах енну кількість валюти, то результати останнього аукціону загнали в глухий кут. За інформацією оприлюдненого головним банком регіону комюніке, за попиту чотирнадцять з гаком мільйонів доларів, 8 червня нинішнього року було продано у власний портфель банків лише 100 тисяч доларів США.

При цьому продажі відбулися з невеликим але досить пікантним застереженням: поставка купленої валюти буде здійснена за два місяці. Тобто, банкіри і бізнесмени фактично купують валюту «в кредит». І якщо на одному з попередніх аукціонів цієї «формою» придбання валюти ніхто з представників великого бізнесу не наважився скористатися, 8 червня, на жаль, і це «прокотило».

Водночас обсяги імпорту до регіону скоротилися за останні 5 місяців на вісім відсотків, торгівля Придністров'я з Україною зведена майже до нуля, комерційні відносини з Росією також далекі від бажаних, хоча Росія продовжує обсипати Придністров'ї запевненнями, обіцяючи «повну підтримку» (поки, щоправда, лише моральну). З Кишиневом відносини теплими поки теж назвати важко.

Фінансові та економічні експерти не виключають, що нинішня ситуація з валютою, точніше, повна її відсутність, може погіршити і без того нелегкий економічний стан у регіоні. Один із депутатів Верховної Ради невизнаного Придністров'я, керівник комітету з економіки Олександр Мартинов заявив, що через відсутність валюти економічні агенти не в змозі здійснювати експортно-імпортні операції, а це, в свою чергу, може призвести до збоїв постачання продовольства і пально-мастильних матеріалів.

Місцеві ЗМІ з подивом відзначають, що спорожніли валютні рахунки і найбільшої в регіоні комерційної компанії «Шериф», яка, окрім поставок продовольства, є і найбільшим постачальником бензину і дизпалива в Придністров'ї. Це при тому, що саме компанія «Шериф» кілька місяців тому погодилася надати уряду невизнаного Придністров'я кредит (близько 5 мільйонів доларів) на погашення боргів по зарплатам і пенсіям. А тепер вимушена сама шукати, що називається, «п'ятий кут».

НА «ЧОРНОМУ» ВАЛЮТНОМУ РИНКУ ПРИДНІСТРОВ'Я ГРИВНЯ В ЦІНІ

Тим не менш, валюта не могла за один день «піти в пісок». Тоді в чому причина такого різкого її «вимивання» з регіону? Версій є кілька. Влада невизнаного регіону пояснює це скороченням припливу іноземної валюти в Придністров'ї. Один з депутатів Верховної Ради Придністров'я висловив своє припущення, що валютна лихоманка спровокована компанією «Енергокапітал» (підприємство-посередник з експорту електроенергії), яка нібито отримує шалені прибутки у валюті, але ухиляється від сплати податків у бюджет.

У самій компанії ці твердження назвали «домислами» і «фантазіями дилетантів». Складно визначити ступінь раціональності «зерна» у цих судженнях, але, як кажуть, «диму без вогню не буває». Деякі «злі язики» стверджують, що контролює зазначене підприємство нинішній лідер Придністров'я Євген Шевчук. Була навіть спроба вивести «на чисту воду», звинувативши у крадіжці понад 100 мільйонів доларів, однак Шевчук ці звинувачення відкинув, назвавши галас «передвиборчою пропагандою».

Аналітики висловлюють свою версію з цього приводу, стверджуючи, що до валютної кризи могло привести «затишшя», скажімо так, курс валюти в Придністров'ї. Адже якщо в Україні і правобережній Молдові курс долара і євро, хочемо ми цього чи ні, невблаганно йшов вгору, то офіційний курс ніким невизнаного придністровського рубля (місцева валюта) до долара ось уже кілька років залишався стабільним (як стверджують місцеві аналітики, повністю штучно). Один долар за офіційним курсом, коштував 11 придністровських рублів протягом кількох останніх років. У нинішньому році він піднявся на кілька десятих (11,2). Така штучна стабільність призвела до того, що курс є, а валюти немає.

А в «каламутній воді», як каже народна приказка, і рибку ловити легше. Біля валютних кас вишикувалися величезні черги, і, якщо хтось із приїжджих приходить обміняти долари або євро, їх тут же викуповують по черзі. Тут же «ошиваються» ділки підозрілого вигляду, пропонуючи долари і євро. «Чорний» валютний ринок стрімко набирає обертів. За один долар дають вже по 15-16 рублів. При цьому, якщо ще місяць тому скуповували долари і євро, то сьогодні користуються таким попитом і молдавські леї, і українська гривня, російські рублі. Місцевий уряд і Придністровський банк наполягають у цьому зв'язку на тому, щоб відпустити валюту у «вільне плавання», наблизивши валютний курс до реального, однак депутати Верховної Ради, де більшість складають представники «Шерифа», чомусь наполягають на збереженні валютного курсу...

МІЖНАРОДНИЙ ФОРМАТ РЕГІОНАМ НЕ В ДОПОМОГУ

Відсутні гроші і у місцевих бюджетних адміністраціях. При затвердженні бюджету, наприклад, міста Рибниця виявилося, що для виплати зарплат бюджетникам, купівлі продовольства і медикаментів для дитячих садків не вистачає близько трьох мільйонів доларів. Влада міста просять екстрену допомоги у центральної влади. І це при тому, що на території міста працює найбільший в регіоні Молдавський металургійний комбінат, мажоритарний пакет акцій якого належить тепер уряду Придністров'я. Ситуація в інших містах Придністров'я поки навіть не обговорюється.

На початку червня в Берліні, за активного сприяння діючого голови ОБСЄ - Німеччини, відновилися переговори щодо Придністровського врегулювання у форматі «5+2». Як заявили, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про економічну ситуацію в регіоні (на прес-конференції що відбулася після переговорів) представники офіційного Кишинева та невизнаного Придністров'я, шляхи виходу регіону з економічної кризи на переговорах не обговорювалися, але ситуацією займуться експерти. Залишається сподіватися на їх професіоналізм та економічне чуття. Інакше регіон чекає неминучий економічний колапс.

Зінаїда Гурська, Кишинів