Пожвавлення кишинівського майдану: Боротьба проти влади або за владу?

Склалося враження, що люди, які вийшли на протести, не знали, для чого їх «запросили», і в ім'я чого замість храмів, куди православні йдуть в світлу Вербну неділю, вони (з високо піднятими над головою гілочками верби в руках) кричали політичні гасла на площі Великого Національного Зібрання. А організатори, в свою чергу, не мали сміливості пояснити їм справжню ціль події.

Ніяких нових гасел, майже традиційні марші до офісу бізнесмена Влада Плахотнюка з криками «геть!». Правда, на цей раз оголошений «мирним» протест перейшов у бійку, і в поліцейських, які стримуювали маніфестантів, полетіли камені. А ті, в свою чергу, застосували балончики з газом, що теж заборонено в подібних ситуаціях.

"НАЇЗД" НА ПЛАХОТНЮКА

Після трьох місяців відносного затишшя представники Громадянської платформи «Гідність і правда», перетвореної не так давно в партію, вирішили відновити протестний рух. Цього раз в на самоті, без своїх політичних партнерів» з «Нашої партії», що мають своє «бачення» майбутнього країни, і соціалістів Ігоря Додона, який вважає, що Вербна неділя - не найкращий день для протестів. Може воно й правда: гілочки верби в святе воскресіння не в'яжеться з політичними вимогами одних олігархів до іншим олігархам.

Недільний мітинг не задався з самого початку. По-перше, та сама риторика, ті ж гасла «геть олігархів і злодіїв» і «повернути країну народові». Парадні марші до офісу найголовнішого, на думку мітингувальників, «ворога» Молдова, «олігарха» Влада Плахотнюка - також не ноу-хау. А ось штурм квартири того ж Влада Плахотнюка навряд чи був хорошою ідеєю. Адже окрім нього, в будинку є й інші квартири, як, власне і інші мешканці. І піддавати їх життя небезпеці, швидше, було «в мінус» ніж «в плюс».

Дісталося цого разу на майдані і журналістам, особливо тим, хто працює у, скажімо так, підконтрольних, на думку мітингувальників, все того ж олігарху Владу Плахотнюку, ЗМІ.

«Атакувати» журналістів лідери «Платформи» продовжили другого дня після мітингів, коли під час прес-конференції, не вельми вибираючи вирази, один з братів Нестасе назвав їх «сиротами дегенератами», що викликало бурю обурення в журналістському співтоваристві. Особливо на тлі нав'язування думки, що «об'єктивно» недільний мітинг в режимі «нон-стоп» висвітлював тільки телеканал, який фінансується олігархами-втікачами Віктором і Виорелом Цопа, які одночасно є близькими друзями братів Василя та Андрія Нестасе. Останній навіть є родичем одного із братів Цопа. Від журналістів такі факти біографії приховати сьогодні просто неможливо.

МЕТУШНЯ БЕЗ СЕНСІВ

Є у недільного заходу ще кілька штрихів, не помітити які просто неможливо. З перших хвилин на площі великих національних зборів у Кишиневі відчувалася якась дивна нервозність і метушня. То чи організаторам здавалося, що трохи замало учасників мітингу, і вони «тягнули з відкриттям», то сценарій був недопрацьований. Та й у братів Нестасе особливого «запалу» не відчувалося.

Воно і зрозуміло, напередодні ряд молдавських ЗМІ оприлюднили відео «намету» Андрія Нестасе. Вірніше, шикарного особняка, побудованого в одному з престижних мікрорайонів молдавської столиці. Співвідносячи оприлюднені кадри з гарячими промовами Нестасе про необхідність викорінення крадіжки влади і корупції, громадяни країни мимоволі задалися питанням: яку ж зарплату повинен отримувати простий молдавський прокурор (а в минулому він займався саме прокурорською діяльністю), щоб «зекономити» на таку ось «хатину дядька Тома». (Відео з особняком). І будинок був побудований в акурат паралельно з протестами. Як прийнято говорити, коментарі зайві.

Мітинг почався пізніше на годину, коли народ на площі вже «нарікати» почав. А особи на трибуні чимось нагадували засідання ДКНС з минулого. Та й відкрив мітинг чомусь блогер Алекс Козер, а не, як прийнято, головні організатори, керівники партії «Платформи».

На жаль, крім звичних констатацій «злочинної влади», ніяких конкретних і конструктивних пропозицій про те, що саме потрібно зробити для того, щоб змінити ситуацію в Молдові в на краще, так ніхто і не почув.

Через деякий час, якось дуже швидко ухвалили резолюцію мітингу, в якій основними пунктами були позначені вимоги про проведення (не пізніше липня) дострокових парламентських виборів, виборів президента і референдуму щодо змін до Конституції з тим, щоб скоротити кількість депутатів парламенту з 101 до 70 і законодавчо позбавити депутатів парламентського імунітету. Зачитали резолюцію і затвердили так блискавично, що багато хто так і не зрозумів нічого з зачитаного скоромовкою. Може, саме з цієї причини вже на другий день після мітингу, на спеціально скликаній прес-конференції, «спеціально для журналістів» зачитали резолюцію ще раз.

Тим не менш, цілком очевидно, що акція була безглуздою. Дата президентських виборів вже оголошена офіційно, незабаром у парламенті обговорять і поправки до Конституції щодо позбавлення депутатів імунітету, а конституційних передумов для проведення дострокових парламентських виборів просто немає. А заради чого тоді відбулися зіткнення і постраждали люди, і хто, згодом, повинен за це відповісти?

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ АМБІЦІЇ

Під час походу до уряду і парламенту, як і під час спроби штурму офісу і будинку олігарха Плахотнюка, керівники партії зрідка з'являлися, щоб «нагадати», що мирний протест, або віддати якісь одним їм відомі «цінні вказівки», і таємничо зникали, залишивши людей самих собі, наче звільняючись таким чином від відповідальності. Люди і діяли самі по собі, «хто на що здатний»: хто кине камінь, хто з поліцейськими поб'ється. В результаті від сльозогінного газу постраждали два учасника невдалого штурму. А від рук «камнеметів» - 17 поліцейських, п'ятеро з яких і сьогодні знаходяться на стаціонарі.

До того ж, як повідомив пізніше глава МВС республіки Олександр Жиздан, за даним фактом розпочато кримінальне розслідування, а призвідників заворушень, якщо якщо їх спіймають і їдоведуть їх провину - загрожує до восьми років тюремного ув'язнення.

Обіцяного організаторами протестів «продовження банкету» наступного деня (поки влада не прислухається), не сталося. І, як у перекладній картинці, все чіткіше і чіткіше проглядається «малюнок»: боротьба «Платформи Гідності і Правди» спрямована не стільки проти нинішньої влади, скільки за власну владу.

Однак «заключний акорд» недільних заходів виявився аж ніяк не на користь їх організаторів. Під час спеціально скликаної прес-конференції брати Нестасе з перекрученими від злісті обличчами, не соромлячись у виразах, звалили на журналістів, які ставили не дуже зручні запитання, потік бруду і образ. У зв'язку з цим журналіст Валентин Буда (портал today.md) з розчаруванням прокоментував те, що трапилося. «Якщо люди тут не можуть стримати емоцій і так грубіянять, то як вони збираються керувати цілою, хоч і маленької, країною?!» Не найбільш, скажімо, втішне зауваження у світлі майбутніх в Молдові (восени цього року) президентських виборів. А, як вже відомо, на високий пост президента країни претендує і один з братів Нестасе - Андрій...

Зинаїда Гурська, Кишинів