Кому вигідний Кельнський скандал з біженцями?
Чим більше читаєш подробиці про події та наслідки кельнської новорічної ночі, тим важче позбутися відчуття якоїсь витонченої провокації. Від відчуття того, що за всім цим брудом та істерією стоїть якийсь ляльковод. Але ось хто він? Кому це вигідно? Відповідь не очевидна.
Для тих, хто раптом не в курсі (хоча це малоймовірно - подробиці інциденту стали топ-новиною світових ЗМІ), нагадуємо. У ніч з 31 грудня на 1 січня натовп відморозків-мігрантів, переважно північних африканців (їх помітили і поліцейські, і свідки, хоча натовп був досить різношерстий, включав навіть американців та європейців), що зібрав до тисячі осіб, спочатку стріляв у поліцію й оточуючих петардами на площі перед знаменитим собором. А потім, увійшовши в раж, атакував жінок (у поліції вже більш як 500 заяв), грабував їх, а трьох навіть зґвалтував.
Суть НП дійшла до німецького обивателя не одразу. Кілька днів знадобилося на те, щоб усвідомити подію. Першого січня кельнська поліція бадьоро звітувала про те, що ніч пройшла спокійно. За що, а також за фактичну бездіяльність і нездатність зупинити свавілля, потрапила під такий «обстріл» критики, помноженої на відправку у відставку її шефа, що сутички з хуліганами можуть здатися дрібною неприємністю.
І ось тут виникає питання, чому ж такою млявою була реакція на явні порушення порядку? Так, людей на чергуванні у свято було небагато, але хто ж не бачив кадрів телехроніки на тему суворого розгону скаженіючих натовпів в Європі. Та й взагалі, німці, як всім відомо, - зразок порядку та дисципліни. І відповідь на це питання непокоїть: правоохоронці просто не наважилися застосувати силу проти «гостей», шукачів притулку від воєн і диктаторських режимів, страждальців у своїх країнах. Проти біженців, які відверто глумилися над поліцейськими, і над своїми свідченнями про надання притулку, демонстративно розриваючи їх на шматки (правда, невідомо, чи то були справжні документи).
Ось так рикошетом вдарила знаменита толерантність німців по ним самим. І пішли нескінченні дискусії: етично - неетично, дозволено - недозволено. Політики, визнаючи одностайно «огидність і мерзотність» кельнських подій, намагаються лавірувати, говорячи, з одного боку, про неможливість спускати з рук такі діяння і необхідність видворення з країни правопорушників, про всю суворість європейського закону, з іншого, про неприпустимість зростання правого екстремізму та ксенофобії.
Ну, можна говорити про те, що не треба тепер всіх мігрантів під одну гребінку, покидьків, мовляв, серед них не більше, ніж серед самих німців. Але в ситуації, коли люди налякані (а німці налякані), здорові міркування слабо працюють і включаються емоції. А емоції говорять про те, що жінки, а з ними й інші групи, перебувають у небезпеці, що загроза виходить від приїжджих, що небезпеку несуть саме мусульмани.
Благодатний грунт для прихильників ідеї чистоти раси - ультраправих націоналістів. Чим вони і скористалися. Стійка раніше до «коричневої зарази» публіка західних земель ФРН вже не так впевнена у користі мультикультурності, і знаходяться ті, хто готовий прислухатися до апологетів таких політичних рухів як PEGIDA («Патріотичні європейці проти ісламізації Старого Світу), AfD («Альтернатива для Німеччини») і навіть Націоналістичної партії (яку можуть скоро зовсім заборонити). Мітинг радикалів днями хоча й був розігнаний водометами і перцевим газом (ось тут поліція реабілітувалася), проте сам факт показовий - це була перша акція в Кельні за тривалий час.
Але водомети проблему загнали всередину. І в підсумку тільки в Кельні вже піддалися нападам принаймні 11 осіб, включаючи пакистанців, гвінейців і сирійців. Атакували людей "не німецької зовнішності" не спонтанно, а за домовленістю через соцмережі, стверджує поліція. Це вже дещо інший вимір порівняно з близько 600 "недружніми" актами проти біженців минулого року, включаючи підпали укриттів для них. Але й кельнські (а також штуттгартські і гамбурзькі правопорушники) діяли, як переконаний глава Мін'юсту ФРН Хайко Маас, за попередньою домовленістю.
А тут ще з'ясовується, що подібні загравання з сексуальними домаганнями з боку мігрантів мали місце і раніше (про них просто не хотіли говорити), і не тільки у Німеччині, а й у Швеції. Любові до приїжджих це вже точно не додає. Центральна рада мусульман Німеччини навіть змушена була відключити на цьому тижні телефони через хвилю погроз, що посипалися на неї. "Ми зіткнулися з новими масштабами ненависті", - каже його голова Айман Мазієк.
Але з депортацією теж все складніше, ніж виглядає на поверхні. Німецьке законодавство настільки гуманне, що не дозволяє позбавити права притулку і витурити за межі ФРН правопорушника, якщо того суд не впаяв термін більш як 3 роки. Тобто «дрібні витівки» прощаються автоматично. Тиснути на суди політичною доцільністю марно - правова країна, демократія, поділ влади.
Але вже й сама «мама Меркель», яка широким жестом запустила в країну сотні тисяч мігрантів, заговорила про посилення законів та спрощення правил депортації. Правда, про граничну межу прийому біженців і чути не хоче. Чи то з упертості, чи то від остраху показати слабкість, чи то з інших, одній їй відомих міркувань. Але, схоже, вже й затяту захисницю стражденних ситуація порядком дістала. Явно не розраховувала вона на таку чорну невдячність за все зроблене добро.
А те, що добро карається, їй не забули тут же нагадати колеги з Євросоюзу, які спочатку опиралися прийому і «справедливого розподілу» біженців - глави Словаччини, Угорщини, Чехії, Польщі і не тільки вони. Тепер цю ідею, яку наполегливо проштовхував в основному Берлін, можна з успіхом поховати. Як, схоже, і подальшу політичну кар'єру самої Меркель, якій Європа навряд чи пробачить весь нинішній хаос.
Резюмуючи, можна сказати, що організатори "флеш-мобу" - а схожі інциденти мали місце не тільки в Кельні, а й в інших містах, правда, у менших масштабах - завдали серйозного удару по багатьом: по поліції, по жінкам, по мігрантам, особисто по Меркель. Кому це вигідно? На це запитання, поставлене на початку матеріалу, відповіді готової немає.
Між тим, як пророкує міністр розвитку ФРН Мюллер, мільйон біженців у 2015 році - це лише квіточки. А ось ягідки будуть тоді, коли в Європу, за його даними, кинеться, причому найближчим часом, від 8 до 10 мільйонів осіб.
Ольга Танасійчук, Берлін.
