Парадокси Нідерландів, або Чого чекати від головування в ЄС і референдуму?

Парадокси Нідерландів, або Чого чекати від головування в ЄС і референдуму?

Аналітика
Укрінформ
Нідерланди з 1 січня перебрали від Люксембургу головування у Європейському Союзі

У голландському уряді переконані, що головування країни в ЄС підвищить спроможність всіх країн Євросоюзу відповідати на сучасні виклики. Акцент планують зробити на єдності ЄС.

У цей час у самих Нідерландах відбудеться консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною - подія, що, як вважають деякі аналітики, пов'язана не лише із ставленням голландців до України, але й з євроскептичними настроями щодо ЄС.

ПЕРЕД ЗАГРОЗОЮ ФРАГМЕНТАЦІЇ ЄС

Своє головування у ЄС Нідерланди планують провести під гаслом "Створення зв'язків". У листі до голландського парламенту міністр закордонних справ Нідерландів Берт Кундерс пояснив, що йдеться, передусім, про налагодження взаєморозуміння між членами ЄС, а також більш тісного зв'язку між громадянами та Європейським Союзом.

"Солідарність має дві сторони і йде пліч-о-пліч зі спільною відповідальністю. Якщо держави-члени мають фінансові проблеми, як у випадку з Грецією, ЄС готовий надати кредити в обмін на необхідні реформи. Коли Росія анексувала Крим, веде до дестабілізації на сході України, ЄС готовий застосувати жорсткі санкції. Навіть у важкі часи, держави-члени мають взяти на себе відповідальність разом", - написав Кундерс у листі до депутатів.

Основні пріоритети, які визначили для себе Нідерланди на наступні півроку в ЄС - це інновації і створення робочих місць, комплексний підхід до вирішення проблеми мігрантів і питань безпеки, зміцнення Єврозони та пошук відповідей на виклики, пов'язані із кліматичними змінами.

"ЄС стоїть перед серйозним випробуванням. Він стикається з величезним потоком людей, які тікають від війни та гноблення. На східних кордонах схоже знову з'являється геополітика, всередині самого ЄС - виникає загроза фрагментації", - підкреслив Кундерс.

Хоча серед пріоритетів головування Нідерланди прямо не згадували Україну, однак на офіційному рівні країна підтримує санкції проти РФ. Після нещодавнього продовження санкцій, міністр Кундерс заявив, що це рішення було невідворотним, адже Мінські домовленості не виконуються в повній мірі, і наголосив на необхідності продовження тиску на Москву поки вони не будуть повністю імплементовані.

НІДЕРЛАНДСЬКІ ЄВРОСКЕПТИКИ

Водночас, поруч із офіційними заявами про єдність ЄС, у країні вже не перший рік присутні й досить сильні євроскептичні настрої, а також страхи перед будь-яким розширенням ЄС.

Це певним чином парадоксально, адже Нідерланди вважаються однією з країн-засновниць ЄС і свого часу були своєрідною рушійною силою євроінтеграційних процесів. Вони стали однією з 6 країн, які на початку 50-х підписали договір про створення Європейської спільноти з вугілля та сталі - першого європейського економічного об'єднання, яке пізніше трансформувалося у ЄС. Однак, тепер багатьом людям здається, що Брюссель забирає забагато повноважень від національного на європейський рівень.

Хоча парламентську більшість складають у цілому проєвропейські партії, проте, за опитуванням популярної голландської програми EenVandaag, політиком року став лідер правої партії PVV Герт Вілдерс, відомий своїми непримиренними антиєвропейськими поглядами.

Нідерланди також часто називають серед країн, які не підтримували приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони.

Страх перед будь-якими загрозами, що приходять ззовні, зараз посилює і криза біженців. Потік мігрантів у Нідерланди у порівнянні зі, скажімо, сусідньою Німеччиною - відносно невеликий. У середньому щотижня сюди прибуває 1,5-1,8 тис. шукачів притулку. Однак для невеликої густонаселеної країни, де кожен клаптик землі ефективно використовується під житло або сільське господарство, розселення такої кількості людей стає серйозною проблемою. А це впливає не лише на  економіку, але й на спосіб життя голландців. І, відповідно, викликає палкі дискусії та серйозно підвищує емоційний градус. Наприклад, на початку грудня в одному з невеликих міст - Гелдермалсені, де мешкає 11 тисяч людей, спалахнув протест проти розміщення притулку для мігрантів на 1,5 тис. місць, що завершився сутичками і затриманнями.

Нещодавно голландські ЗМІ повідомляли навіть про ідею створення міні-Шенгену, що включатиме крім Нідерландів, Бельгію, Люксембург, Німеччину та Австрію, яку начебто обговорювали у Гаазі. Проте про якісь подальші кроки у цьому напрямку наразі невідомо.

РЕФЕРЕНДУМ ЯК ЗБІГ ОБСТАВИН

У такій неоднозначній атмосфері в Нідерландах наближається консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною.

Рік тому сумнівів щодо ратифікації угоди Нідерландами практично не було. Наприклад, після завершення підписання угоди між Україною та ЄС у червні 2014 року, спікер другої за чисельністю партії PvdA Міхел Серваес на одній із публічних дискусій висловив переконання, що проблем щодо цього не очікується. Так, мовляв, угода не буде ратифікована одразу, але це пов'язано виключно із технічним процесом і особливостями роботи парламенту.

Дійсно, сама ратифікація угоди відбулася практично без проблем. Її підтримали більшість партій. «За» проголосували правлячі партії VVD та PvdA, а також опозиційні партії D66, CDA, Groen links, СU, SGP. «Проти» висловилися тільки PVV (Герта Вілдерса), SP (Соціалістична партія) та PvdD (Партія захисту тварин).

Однак саме строки зіграли проти завершення ратифікації. Верхня палата парламенту затвердила документ 7 липня. Таким чином ратифікація потрапила під дію нового закону, що набув чинності 1 липня, який дозволяє виносити на референдум практично будь-який проголосований парламентом документ. Цим і скористалися євроскептики. Група популістів-євроскептиків Geen Peil провела активну агітаційну кампанію і зібрала необхідні для референдуму 300 тис. підписів. Деякі експерти кажуть, що винесення угоди про асоціацію з Україною на референдум було мало не випадковим - угода просто стала першим документом, який євроскептики могли винести, щоб показати своє ставлення до ЄС.

Референдум призначено на 6 квітня. За законом, він відбудеться, якщо на виборчі дільниці прийде не менше 30% населення країни. Він матиме рекомендаційний характер. Тобто рішення не буде обов'язковим для виконання й уряд сам вирішуватиме, чи брати до уваги результати волевиявлення. На даний момент голландський уряд заявляє про абсолютну підтримку угоді. Про це говорив на найвищому рівні Прем'єр-міністр країни Марк Рютте під час візиту Президента України Петра Порошенка до Нідерландів.

"Ми живемо у світі, де панує неспокій, особливо навколо Європи. Тому нам потрібні стабільні сусіди", - сказав Рютте.

Крім політичних заяв у голландському уряді також обіцяють роз'яснювати виборцям, чому ця угода вигідна не лише для України, але й для їхньої країни. На сайті голландського уряду вже зараз можна знайти розділ, присвячений угоді про асоціацію з Україною, де розповідається про її плюси для Нідерландів як у питанні безпеки, так і в плані доступу до нового 45-ти мільйонного ринку. Але як бути з результатами консультативного референдуму, якщо раптом вони будуть негативними, голландський уряд планує вирішити порадившись із парламентом після того, як будуть оголошені результати.

Передбачити, як проголосують у день референдуму самі голландці, наразі важко. Тут матиме значення ціла низка факторів. Не варто забувати про прагматичний характер цієї країни. Тому поруч з емоційними і загальноєвропейськими факторами, серйозну роль гратимуть переваги від економічної співпраці та перспективи для бізнесу. На цих перевагах варто робити особливий акцент. Також багато людей поки що мало знають про деталі угоди, а інколи і в цілому про Україну. Тому багато залежатиме від інформаційної кампанії і від того, чи будуть розвіяні страхи та міфи голландців.

Марина Гонта, Гаага.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-