Конституційна "криза" по-польськи
У Польщі розгорівся найгучніший за останні роки політичний скандал, пов'язаний з обранням суддів конституційного суду. Досить банальна, на перший погляд, суперечка між владою й опозицією розрослася у серйозне політичне протистояння і набула міжнародного резонансу. В Польщі й Європі почали говорити про початок так званої "орбанізації" країни, тобто обмеження демократичних прав та свобод.
ХРОНОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ
У жовтні на одному з останніх засідань Сейму попередньої каденції правляча на той час коаліція "Громадянської платформи" (РО) і Польської селянської партії (PSL) під протести опозиції обрала п'ятьох суддів конституційного суду. Це відбулося з порушенням процедур, оскільки Сейм мав право обрати лише трьох суддів, каденція яких завершувалася разом з повноваженнями нижньої палати парламенту. Натомість, двох інших мав обирати в листопаді парламент вже нового скликання. На жовтневих парламентських виборах перемогу здобула опозиційна "Право і Справедливість" (PiS) Ярослава Качинського, яка сформувала однопартійний уряд і захотіла "виправити" ситуацію на свою користь.
У листопаді Анджей Дуда, який став президентом від партії Качинського, відмовився приймати присягу в обраних суддів. Тим часом, PiS внесла зміни до закону про КС, що дало їй змогу обрати п'ятьох нових суддів. Влада повторила помилку своїх попередників, намагаючись переобрати всіх членів суду, хоча мала право лише на двох. Таким чином, виникла правова колізія, коли на п'ять місць в КС Польщі фактично було обрано по двоє суддів.
Рішення конституційного суду на початку грудня, здавалося б, мало розставити всі крапки над "і": до КС мають потрапити троє "старих" та двоє "нових" суддів. Однак правляча коаліція вирішила відразу не публікувати обов'язкове до оприлюднення рішення, інформуючи про свої застереження з цього приводу. Це зрештою призвело до перенесення протестів з владних кабінетів на вулицю.
АЛЬТЕРНАТИВНІ МАРШІ
На хвилі звинувачень влади у замаху на демократію у Польщі створено "Комітет захисту демократії" (KOD), який минулої суботи досить несподівано вивів на вулиці польської столиці близько 50 тис. людей. За оцінками місцевих експертів, це була наймасовіша демонстрація з 1989 року, коли демократичні сили прийшли до влади в Польщі. Під час маніфестації під назвою "Громадяни за демократію" лідери KOD, а також опозиційних партій підкреслювали, що вони не дадуть Качинському та його соратникам за нетривалий час зламати демократичний устрій країни і плавно перейти до диктатури однієї партії.
Наступного дня Варшава побачила альтернативну демонстрацію - прихильників Качинського та змін, які пропонує його політична сила. Як зауважують польські ЗМІ, це також була перша демонстрація в Польщі за останні 25 років, учасники якої вийшли на вулицю не проти дій влади, а на її підтримку. "Марш свободи і демократії" очолив особисто Качинський, який у промові доступно і лаконічно пояснив суть проблеми. Він назвав нинішній конституційний суд бастіоном попередників, який перешкоджатиме нинішній владі здійснювати позитивні зміни у країні. Серед цих змін він назвав зниження пенсійного віку та доплати по 500 злотих на кожну дитину у польській сім'ї. Риторика виступу Качинського була досить войовничою. Отже, не варто сподіватися, що провладна партія найближчим часом піде на поступки опозиції та активістам з KOD у питанні конституційного суду. Останні рішення підтверджують це: PiS підготував новий проект закону про КС Польщі у версії, яка відповідатиме баченню партією ролі цього органу в системі державної влади.
У телезверненні до народу глава польського уряду запевнила поляків, що влада не хоче ламати демократичні стандарти. Водночас, прем'єр наголосила, що саме політичні опоненти порушували раніше конституцію і натякнула, що "золота ера" для них закінчилася.
Варто зауважити, що події навколо КС не сприяють провладній партії: рейтинг її популярності за останній місяць знизився на понад 10%. Утім, PiS це особливо не лякає, оскільки до наступних парламентських виборів ще надто далеко.
РЕАКЦІЯ ЄВРОСОЮЗУ