Чи дзвонить по Шенгену дзвін?

03.12.2015 10:00 1323

Шенгенська система частково опинилася в коматозному стані - поставив їй діагноз президент Єврокомісії

Дедалі голосніше і частіше лунають останнім часом песимістичні прогнози про те, що Шенген дихає на ладан, і жити йому залишилося не більше кількох місяців. Причому, апокаліптичні сценарії малюють зовсім не якісь вічно занепокоєні громадяни, а цілком раціональні єврочиновники, які мають підстави для подібних тверджень.

ПАРКАНИ, СТІНИ І ПОЛІЦЕЙСЬКІ ПОСТИ

Причин тут, як відомо, в основному дві. Перша - це біженці, потік яких не зупиняють ні кордони поліцейських, ні паркани з колючим дротом, ні холоди. Друга - зросли в рази загрози терактів. Ставити знак рівності між цими двома явищами не можна, хоча зв'язок, все ж, має місце. Згадаймо хоча б паризьких терористів, частина з яких були власниками паспортів ЄС, а частина опинилися в Європі під маркою біженців.

Всім ясно, що так, як раніше - зовсім вільного переміщення в межах зони - бути не може. Принаймні, функціонувати в тому вигляді, в якому система діяла протягом рівно двох десятків років, вона більше не в змозі.

Жан-Клод Юнкер

"Шенгенська система частково опинилася в коматозному стані", - поставив діагноз президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер минулого тижня. І тут же закликав "всіх, хто вірить в Європу" спробувати вдихнути нове життя в Шенген. "Якщо дух Шенгену покине нас і назавжди піде з наших сердець, ми втратимо більше, ніж Шенгенську угоду. Єдина валюта втратить свій сенс, якщо Шенген перестане працювати", - констатував Юнкер.

Втім, "коматозним" він назвав не сам по собі Шенген, а його інформаційну систему, якій у цьому році довелося відповісти на 2 мільйони запитів (при тому, що перевіряє вона лише не громадян ЄС). Так, систему доведеться підкоригувати так, щоб у базі даних були відомості абсолютно про всі перетини кордону. Брюссель вже працює над цим, і до кінця року, в ідеалі, буде створений єдиний реєстр даних авіапасажирів. Поки що хоча б їх. До речі, ще 2 роки тому євродепутати самі відмовилися від такого зоходу, мотивувавши відмову "втручанням в особисте сферу громадян". Але не було тоді ні Charlie Hebdo, ні паризької п'ятниці 13-го, ні майже мільйона біженців...

Поки суд та діло, деякі країни оперативненько споруджують на своїх колишніх кордонах стінки і паркани. І навіть на кордонах між тими ж Австрією і Німеччиною стоять поліцейські пости, які не затьмарювали пейзаж раніше. Втім, було б перебільшенням сказати, що зараз процедура перетину кордону деяких країн (не будемо тикати пальцем) повністю повернулася до «дошенгенського періоду». Все ж діють єдині візи, так і документи перевіряють не у всіх тотально, частіше обмежується фейс-контролем.

Так, незручність для  єесівців, які встигли за багато років сильно розслабитися. Але поки що не фатально. А до хорошого-то всі звикли. Свобода, зокрема свобода пересування - це дуже добре. І більшість європейців готові боротися за збереження цього блага.

МІНІ-ШЕНГЕНИ ДЛЯ НАЙБІЛЬШ СВІДОМИХ?

Однак, у зв'язку з позицією незгаданих вище країн, вже народжуються в деяких головах проекти створення "міні-Шенгенів". З такою виступив недавно президент єврогрупи Йерун Дейсселблум. Він запропонував включити в такій "міні" Німеччину, Австрію, Бельгію, Швецію, Нідерланди і Люксембург. Люксембург, мабуть, включений як батьківщина Шенгену, а Нідерланди - як батьківщина Дейсселблума, де він служить міністром фінансів. Якщо ж подивитися на інші чотири країни, звертає на себе увагу те, що це найбільші реципієнти біженців. Далі і сам політик розвиває свою думку згадкою про те, що відмова багатьох країн приймати біженців "ставить під сумнів солідарність ЄС", а, відповідно, і доцільність Великого Шенгену, який охоплює площу в 4312099 км і об'єднує 26 країн, на території яких проживають постійно більш як 400 мільйонів осіб.

Втім, ідею Дейсселблума різко "відшили" в Берліні. Хоча, що цікаво, в рамках недавнього саміту ЄС-Туреччина в Брюсселі Меркель взяла участь у зустрічі в тісному колі саме згаданих вище країн. Але при цьому запевнила, що не слід розглядати це як підготовку до створення "міні-Шенгену в ядрі Європи". "Зараз я не замислююся так далеко", - сказала вона. Але ж це тільки поки що.

Йерун Дейсселблум

На сьогодні слід сконцентрувати зусилля на захисті зовнішніх кордонів і розподілити нарешті біженців, переконана глава уряду ФРН, яка бачить у шенгенській системі "важливий компонент ЄС", що дає не тільки зручності для мандрівників, а й безсумнівні переваги чисто торгово-економічного характеру. "Це переваги, заради яких слід дещо зробити, і Німеччина у будь-якому випадку буде в цьому брати участь", - натякнула канцлер, яку вважають автором усього нинішнього міграційного хаосу.

ПРИЙОМ БІЖЕНЦІВ ЯК УМОВА ШЕНГЕНУ

Перед цим, виступаючи в бундестазі, Меркель вперше публічно поставила під сумнів майбутнє Шенгену, також пов'язавши його з "солідарною готовністю". "Готовність до постійного механізму розподілу (біженців) - це не якась дрібниця, а питання, чи ми зможемо утримати Шенген на тривалий термін", - сказала вона.

Проти прийому мігрантів виступають країни - південні форпости зовнішніх кордонів ЄС

Отже, якщо прислухатися до риторики єврочиновників, то, крім занепокоєння, в ній чується неприхований натяк на адресу країн, які не бажають ділити на всіх відповідальність з прийому шукачів притулку. Якщо не сказати - погрозу: "ах ви ось так, ну, тоді начувайтеся!" І надія, що ті все ж таки схаменуться. Ну, а якщо не схаменуться, то таки Шенгену прийде капут.

Проти прийому мігрантів виступають, здебільшого, саме країни, які є форпостами зовнішніх кордонів ЄС на його південному фланзі. Правда, і самі біженці не палають бажанням у цих країнах залишатися, так що нелюбов тут цілком взаємна. Але це проблему не применшує. А тим, хто знаходиться всередині, захищати зовнішні кордони нібито не з руки. Але вони можуть допомогти логістикою, фінансами, і, нарешті, тим, щоб дійсно посилити перевірку всіх, хто в'їжджає у співдружність.

Незважаючи на багато похмурих попереджень, поки все ж розпад Шенгенської зони анонсований лише на словах. І ведуться переговори з деякими країнами щодо лібералізації візового режиму. Ось, наприклад, з Туреччиною передбачається відмовитися від такого. За це (ну, і ще за купу грошей, а саме - 3 млрд євро) Анкара повинна так би мовити, утримати більш як 2 мільйони біженців на своїй території, не пропустивши їх в Європу. Це такий внесок у захист зовнішніх кордонів Євросоюзу.

УКРАЇНСЬКІ БЕЗВІЗОВІ НАДІЇ

Над введенням безвізового режиму активно працює і Україна. Правда, у неї, на відміну від Туреччини, немає таких сильних козирів та аргументів. Але ми сподіваємося, що все ж отримаємо такий режим. І невизначеність навколо ідеї самого існування Шенгенської угоди сильно українців засмучує.

Навіть після введення Шенгену для українців, в ЄС зможуть їздити тільки власники біометричних паспортів - і тільки короткостроково

Правда, не варто розраховувати на занадто багато, попереджає у розмові з кореспондентом Укрінформу посол України в ФРН, юрист-міжнародник Андрій Мельник. "По-перше, після запровадження такого режиму в ЄС зможуть їздити тільки власники біометричних паспортів - і тільки в короткострокові поїздки. Для тих, у кого таких паспортів немає, буде і далі діяти візовий режим", - пояснює він. Крім того, під час перетину кордону з ЄС доведеться пред'являти практично всі ті ж документи, що і зараз при отриманні візи - бронювання готелю, підтвердження фінансової спроможності тощо.

Андрей Мельник

До речі, і зараз навіть наявність візи не є гарантією в'їзду: прикордонник має право опитати мандрівника і анулювати візу, якщо у нього виникнуть сумніви. "І це, на жаль, трапляється", - констатував посол. Після того, як кілька місяців тому почали перевіряти автобуси на автобанах Німеччини, громадян України можуть розвернути не тільки в аеропорту, якщо в їх паспортах проставлена віза, скажімо, Польщі. Випадки поодинокі, але вони є. "Так що не думаю, що і після введення безвізового режиму буде послаблений контроль; все одно прикордонник буде розпитувати про мету поїздки та інше. Це не карт-бланш, коли хто завгодно і куди завгодно зможе їздити", - каже Мельник. "Але з погляду психологічного, отримання безвізового режиму буде, безумовно, мати позитивне значення", - додає він.

Український посол, який постійно спілкується із зацікавленими відомствами ФРН, в тому числі і з питання візової лібералізації, зазначає, що "сигнали надходять дуже різні". За його словами, є і позитивні відчуття, що Україна, незважаючи на труднощі, які були в парламенті, все ж виконала домашнє завдання, лиха прикупивши, але і дебати тривають. Принаймні, формально (а зараз питання полягає в тому, щоб почати імплементувати ці закони) шанси у Києва є. При цьому, наприклад, позиція МВС ФРН "точно не стала більш прихильною, вона була і залишається стриманою". Натомість, їхні колеги в МЗС "більш оптимістичні".

"Хочеться вірити, що дані обіцянки з боку європейських партнерів, за умови виконання Україною її домашнього завдання, будуть виконані, і м'яч не буде довго перебувати на їхньому полі", - підсумував Андрій Мельник.

Ще хочеться вірити, що європейці самі все ж мобілізуються і дійсно відсунуть убік вузьконаціональні міркування і кинуть всі сили на порятунок Шенгену і ЄС в цілому. Адже вони, у свій час, так у нього прагнули.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-