Брюссельська АТО: терористи, мігранти, радикали

Брюссельська АТО: терористи, мігранти, радикали

Аналітика
Укрінформ
З початку тижня у Брюсселі не працювали дитячі садки, школи, університети, обмежено рух громадського транспорту

У Бельгії продовжується антитерористична операція. Найвищий - четвертий - рівень терористичної загрози у Брюссельському столичному регіоні продовжено до наступного понеділка. Таке рішення ухвалила Національна рада з безпеки, грунтуючись на оновленому аналізі загроз від бельгійської служби розвідки та безпеки.

ОХОРОНЯЮТЬ НАВІТЬ ЯЛИНКУ

З початку тижня у Брюсселі не працювали дитячі садки, школи, університети, закрите метро, обмежений рух іншого громадського транспорту. Місцевим органам влади, а це 19 комун у Брюссельському столичному регіоні, доручено скасувати всі масові заходи. Уряд і правоохоронці закликають громадян бути пильними, утриматися від відвідування людних місць, обмежити використання громадського транспорту.

На вулиці Брюсселя та інших міст виведена армія. Військові у повному бойовому спорядженні, підсилені бронетехнікою, взяли під охорону важливі об'єкти. Озброєні патрулі перебувають усередині великих торговельних центрів, в інших місцях масового скупчення людей. Навіть різдвяна ялинка у серці Брюсселя - популярній серед туристів Grande Place - перебуває в оточенні суворих, але привітних людей у камуфльованій уніформі зі штурмовими гвинтівками.

Суворі заходи у Бельгії - наслідок участі у паризьких терактах бельгійця Салаха Абдеслама

Влада про це відкрито не повідомляє, але чи не головною причиною вжиття безпрецедентних антитерористичних заходів стала безпосередня причетність громадянина Бельгії Салаха Абдеслама до терористичних атак у Парижі 13 листопада. Поліція і спецназ продовжують рейди із виявлення та затримання цього головного підозрюваного та його прибічників. Загалом, з початку АТО було затримано 21 особу, але п'ятнадцятьох процесуальний суддя вирішив відпустити на волю. При цьому, головного терориста серед них не було. Абдеслама, начебто, бачили у неділю увечері поблизу міста Льєж, звідки він виїхав на автомобілі BMW третьої або п'ятої серії у напрямку Німеччини.

ДО ПОВНОЇ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ

Головний підозрюваний нині став наче загнаним у глухий кут звіром, у якого немає шляхів для відступу. З одного боку, його переслідує бельгійське і міжнародне правосуддя, з іншого, як повідомляють ЗМІ, він має «проблеми» зі спільниками з Ісламської держави, адже мав підірвати себе у Парижі тієї трагічної п'ятниці. Релігійні фанатики таких помилок або невиконання наказу не прощають.

Відтак, як наголосив міністр внутрішніх справ Бельгії Жан Жамбон, АТО триватиме, доки Абдеслам та інші терористи не будуть нейтралізовані.

Окрім локальних спецоперацій у різних районах Брюсселя та інших міст, через підвищення рівня терористичної загрози заходи вжиті й на загальнонаціональному і загальноєвропейському рівнях. Уряд Бельгії негайно схвалив план дій із підвищення безпеки. На його виконання з бюджету 2016 року будуть додатково виділені 400 млн євро. Документ передбачає різні заходи, включаючи конституційні зміни, спрямовані на протидію радикалізації суспільства, запобіганню незаконному обігу зброї і вибухівки, блокування фінансування тероризму, оптимізації процесуальних процедур із затримання та утримання під вартою підозрюваних у тероризмі. Серед інших кроків, у Бельгії можуть увести обов'язкову реєстрацію всіх абонентів мобільного зв'язку, включаючи прості сервіси, які працюють на передплаті.

СКІЛЬКИ БОЙОВИКІВ В ЄС?

Упродовж попередніх тижнів терор вніс суттєві корективи у порядок денний європейського політичного життя. Міграційна криза на цьому тлі також дещо відійшла на другий план, хоча ці загрози, звичайно, пов'язані. Реальні і потенційні терористи, бойовики інфільтруються до країн ЄС у потоках біженців, осідають серед місцевих мусульманських громад та можуть готувати подальші теракти.

За даними Міністерства юстиції Бельгії, у країні чітко виявлено близько 130 осіб, які воювали у складі терористичних угруповань на Близькому Сході та в Африці. Європол офіційно підтверджує наявність на теренах ЄС близько 2 тис. так званих «іноземних бойовиків», які повернулися з «гарячих» точок. Натомість, у поліцейському агентстві ЄС називають цифру й до 5 тис. таких екстремістів в Європі, але зауважують, що це ще потребує уточнення.

«Не сприймайте їх як терористів. Ці біженці є саме тут, у Європі, адже вимушені втекти від терору у своїх зруйнованих війною країнах», - це інтерпретація популярної думки толерантних європейців на захист біженців та мігрантів, насамперед, із Сирії та Іраку.

Але на теренах ЄС все активніше набувають популярності й інші думки. В умовах напливу мігрантів з інших релігійних та культурних середовищ, на тлі відносно складної економічної ситуації, зростання терористичних загроз європейське суспільство також стає більш радикальним, що активно провокується крайніми правими, маргінальними політичними силами та підживлюється з боку Кремля.

ЧИ ЛИШЕ ІДІЛ ТЕРОРИЗУЄ ЄВРОПУ?

Характерний приклад: із різкою оцінкою напливу мусульман на терени Європи традиційно виступив прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. На його переконання, «усі терористи - це мігранти». А переважна більшість мусульманських громад у Європі, на думку угорського прем'єра, живе у «паралельному суспільстві», маючи паспорти ЄС, але не сповідуючи європейські цінності.

Гасу у вогонь негативного сприйняття біженців серед європейського суспільства додає й суто прагматична - економічна складова

Окрім релігійно-культурних відмінностей, безпекових загроз, гасу у вогонь негативного сприйняття біженців серед європейського суспільства додає й суто прагматична, економічна складова. Адже більшість біженців користуються програмами соціального захисту, отримують допомогу від держави, включаючи щомісячні виплати на членів родин, пільги в оплаті житла, комунальних послуг, медичному забезпеченні. Все це фінансується, звичайно, коштами платників податків в країнах ЄС. В умовах так званої «агресивної» податкової системи, як у Бельгії, де податки неодруженого, без дітей, робітника можуть складати до половини зарплати, це, звичайно, у декого не може не викликати обурення.

Поки Євросоюз і національні уряди шукають шляхи подолання найбільших за останні десятиліття загроз - міграційної кризи та тероризму - бельгійська столиця поступово повертається до нормального життя. В умовах антитерору, при посиленій охороні поліції і армії, у середу у Брюсселі відкрили свої двері навчальні заклади, із деякими змінами, але вже ходить метро.

Примітно також, що на тлі підвищених заходів безпеки, українським громадським активістам та європейським друзям у Бельгії влада дозволила провести наприкінці тижня у центрі столиці акцію на вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Для українців це стане черговою нагодою привернути увагу європейців до сутності справжнього, головного джерела терору у сучасному світі. І це не лише ІДІЛ, але й людина, що засіла у Кремлі, тероризує Європу і світ та цинічно шукає коаліції у боротьбі з цим справжнім злом.

Андрій Лавренюк, Брюсель.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-