Прогноз погоди для Росії в Сирії: заплановані «вибухові опади»

Пропагандистська машина РФ вже навіть у випусках про погоду гордо заявляє, що кремлівські стратеги обрали найкращий час для початку військово-повітряної операції в Сирії. Погодні умови прорахували, а наслідки регіонального геополітичного шторму взяли до уваги? Тиждень російських авіаударів засвідчив, що Росія не стала йти в загальному світовому тренді боротьби з «Ісламською державою» (ІД), а просто перейшла до силового сценарію підтримки режиму Башара Аль-Асада. Основна маса ударів була спрямована проти сил сирійської опозиції.

Час для початку повітряної операції обраний дуже вдало. Жовтень в Сирії, в цілому, сприятливий для польотів місяць.  (Прогноз погоди на «Росія 24»)

Натомість зафіксовано лише кілька атак на позиції, насправді утримувані бойовиками ІД в районі Ракка, Ас-Саура і Аль-Карьятейн. Такі удари Москва може використати хіба що тільки для виправдання своєї присутності в Сирії, однак переконати когось у серйозності намірів побороти ісламістів такими діями неможливо. Дії російських військово-космічних сил проти опозиції обов'язково матимуть реакцію, адже за опозиційними групами стоять конкретні країни зі своїми інтересами. Тож щоб зрозуміти, звідки Росії очікувати шторм, потрібно розібрати, що таке сирійська опозиція.

Під загальним терміном сирійська опозиція розуміють купу політичних угруповань і збройних організацій. Фактично, саме надзвичайна розрізненість сирійських опозиціонерів і не дозволила сформувати серйозну альтернативу режиму президента Аль-Асада. Не торкаючись політичної опозиції, розглянемо лише основні бойові рухи, проти яких останніми днями діяла російська авіація.

Сирійська вільна армія (СВА) представляє собою умовний альянс багатьох різних угруповань повстанців, очолюваних військовослужбовцями-дезертирами на чолі з полковником Ріядом Аль-Ас'адом. Не дивлячись на відсутність якогось єдиного командування чи чіткої організаційної структури, СВА вважається поміркованою світською частиною опозиції, тому вона отримує політичну, фінансову і військову підтримку Заходу. Зокрема, США відкрито надали руху «Аль-Хазм» зі складу СВА важкі протитанкові ракетні комплекси BGM-71 «ТOW», завдяки яким повстанці знищують значну кількість техніки сирійських регулярних військ.

Водночас серйозні позиції у СВА займають сирійські «Брати-мусульмани», тому вільних армійців підтримує і Туреччина, яка разом зі Сполученими Штатами також реалізовує програму по підготовці сирійських угруповань для боротьби з «Ісламською державою».

Програма буксує, бо повстанці бачать основною мішенню не ІД, а режим Аль-Асада.

Є всі підстави вважати, що зараз до мішеней приєднається Росія, міністр закордонних справ якої Сергій Лавров вважає СВА «якоюсь фантомною структурою», але при цьому готовий встановлювати з нею контакти. Одне з угруповань Сирійської вільної армії, рух «Вільні офіцери», яке діє в провінції Хомс, після серії російських авіа ударів вже заявило про небажання брати участь у будь-яких ініціативах Росії про врегулюванню сирійської кризи. На переконання повстанців, Москва враховує виключно інтереси Башара Аль-Асада, тому немає сенсу мати з нею справу.

Іншою важливою частиною сирійської опозиції є «Ісламський фронт» Він виник у листопаді 2013 року в результаті об'єднання семи великих ісламістських угруповань, частина з яких вийшла зі складу Сирійської вільної армії, захопивши при цьому зброю і об'єкти СВА. На сьогодні у складі фронту залишилися рух «Ахрар Аш-Шам», бригади «Ансар Аш-Шам» та «Армія Ісламу». Вважається, що найбільшу підтримку ісламістам надають Саудівська Аравія та Катар. Аравійські монархії надзвичайно незадоволені нерішучістю США в Сирії. Вони вимагали від Вашингтона прямих військових дій проти Башара Аль-Асада і більшої військово-технічної допомоги повстанцям, однак так і не змогли цього добитися. Ймовірно, на цьому фоні і було прийняте рішення про створення «Ісламського фронту», що серйозно послабило позиції СВА.

В радикальному сегменті ісламських повстанських угруповань діє «Фронт допомоги народу Аш-Шама», відомий як «Джабхат Ан-Нусра» або «Аль-Каїда в Сирії» і визнаний терористичною організацією ООН, США, Великою Британією, Австралією, Туреччиною і Росією. «Джабхат Ан-Нусра» співпрацює з іншими сирійськими ісламістськими угрупованнями і навіть інколи створює з ними коаліції, як, наприклад, сталося у провінції Ідліб, де «Джабхат Ан-Нусра» и «Ахрар Аш-Шам» у березні цього року об'єдналися в «Армію завоювання» («Джейш Аль-Фатх»).

Достеменно невідомо, хто стоїть за сирійською «Аль-Каїдою», але коли у серпні 2014 року бойовики організації захопили в полон 45 спостерігачів ООН на Голанських висотах, то посередником у переговорах про звільнення виступив Катар.

Як і за яку суму катарцям вдалося звільнити миротворців можна тільки здогадуватися. Заздрісні представники сирійської опозиції говорили про 20 млн доларів.

У сухому залишку маємо купу угруповань, за якими стоять конкретні зовнішні сили і по яким пройшлися російські бомби. До чого це може призвести? Коли вже почали з погоди, то варто згадати операцію «Циклон», в рамках якої американське ЦРУ озброювало афганських моджахедів, які протистояли радянським військам. Як говорив голова резидентури ЦРУ у Пакистані і Афганістані (1986-1989 рр.) Мілтон Бірден, який керував і операцією по поставці новітніх на той час ПЗРК «Стінгер» афганцям, США витратили на стримування СРСР в Афганістані 5-6 млрд доларів, що виділялися різними фондами Державного департаменту. При цьому, за словами Бірдена, тодішній американський президент Джиммі Картер зміг домовитися із Саудівською Аравією, щоб королівство також виділило аналогічну суму.

Залучення РФ в сирійський конфлікт на сьогоднішньому етапі значно менше, ніж обсяги військової кампанії СРСР в Афганістані.

З огляду на це організація умовно операції «Циклон-2» коштуватиме відчутно дешевше. Враховуючи нестримне бажання Саудівської Аравії і Катару змістити Башара Аль-Асада і, відповідно, усунути необхідні перешкоди на шляху до цієї мети, Вашингтон і в цей раз зміг би домовитися про фінансування з аравійськими шейхами. Але якщо навіть Білий дім не захоче брати у цьому участь, то абсолютно не виключено, що інші сили також виявляться миролюбними. Один з керівників «Джабхат Ан-Нусра» Алі Аль-Арджані вже пропонує мільйони за полоненого російського солдата. В Інтернеті з'являється відео, де сирійські повстанці намагаються саморобними ракетами обстрілювати авіабазу в Латакії, де розміщений російський контингент, що свідчить про їхнє бажання продемонструвати спонсорам готовність воювати проти росіян. Сирійські збройні формування вже відкрито називають дії Росії окупацією і закликають до спільних дій проти загарбників. Саудівські богослови закликають до джихаду проти Росії.

А у цей час прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков говорить, що політичне врегулювання є кінцевою метою усіх дій Росії в Сирії. От так, але при цьому цю мету Кремль вирішив досягти силою. І вже очевидно, що відкриті агресивні дії Москви породжують лише агресію у відповідь з боку великої кількості гравців. Задля врегулювання сирійської кризи можна створити або оновити існуючі переговорні формати, а також нарешті виробити механізми реалізації погодженого Женевського комюніке. Проблема в тому, що Росія взялася за зброю, бо розуміє приреченість своєї позиції в політичній баталії проти всієї світової спільноти, яка вимагає беззаперечної відставки Аль-Асада. В результаті - в Сирії вірогідний шторм.

Віталій Федянін, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.